Пара́дний вхід — головний вхід у будівлю в класичній архітектуріFront door // Russell Sturgis. A Dictionary of Architecture and Building. T. 2. Macmillan, 1902. С. 157. , головний під'їзд. У Києві під терміном «парадне» розумілись не тільки вхід і двері, а також сходова кліть.

Опис

Джон Малік зазначав, що облаштування парадного входу і сходів — це те, що відрізняє архітектуру від простого будівництва. Так, Париж, за його словами, — це «місто, написане дверима»John Malick. A Lyric Architecture. Images Publishing, 2013. — С. 8..

В історії архітектури парадному входу і сходам надавалось велике значення. Урочисто оздоблені сходи виконували насамперед представницькі функції. У добу історизму в Європі було збудовано багато вілл з багатомаршевими сходами. Це сталось у наслідок подальшого розвитку архітектури одноповерхових англійських залів, з яких сходи вели на верхній поверх.

Садибні кам'яниці й прибуткові будинки у ХІХ — на початку ХХ сторіччя мали сходи при обох фасадах. Головний, передній вхід називався парадним, оскільки відзначався пишністю та урочистістю і призначався для власників, винаймачів і гостей. А з протилежного боку, з подвір'я, розташовувався «чорний хід» для прислуги. Чорний хід був один або два на кожну секцію. Окрім того, інколи передбачалися бічні і, для потреби, крамничні двері.

Ґанок

Ґанки облаштовувалися в одноповерхових кам'яницях, а з кінця XIX століття і в багатоповерхових будинках. Іноді до них вели урочисті сходи з балясинами (київська кам'яниця на Нагірній вулиці) і навіть місток (Замок доктора).

Ґанок накривався піддашком або так званою «парасолею» на чавунних консолях або колонах. Іноді його функції виконували балкони, як, наприклад, у будинках на київських вулицях Ярославів Вал, 3, Терещенківська, 17 тощо.

Вхідні двері

У Києві парадні двері були переважно двостулкові. У будинках із вестибюлем ставили подвійні двері. Перші двері відчинялись назовні, другі — всередину. Якщо планувалось приміщення для швейцара чи двірника, то окремий вихід з вестибюля вів до брами або хвіртки.

Зустрічаються надписи над дверима або на порозі, як-от латинське вітання «Salve» (Ярославів Вал, 26-Б).

Вестибюль Вестибюль декорувався ліпниною, розписом, сюжетними композиціями, керамічною плиткою. Наприклад, будинок на Ярославовому Валу, 21/20 оздобили медальйонами з портретами Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки і Марії Заньковецької.

У респектабельних прибуткових будинках вішали дзеркала, прикрашали вазами і скульптурами, обладнували домофоном («розмовною трубою»).

Підлога покривалась мармуром і метлахською плиткою.

Для швейцарів виділяли окреме приміщення з лавою.

Сходова кліть Сходова кліть, як правило, розташовувалась у фасадній частині. Сходи робили із залізобетону. В елітних кам'яницях їх обличковували мармуром.

Огородження були дерев'яні, залізні, залізобетонні. Іноді їх оздоблювали візерунком або мереживом.

Освітлювались сходи денним світлом, ліхтарями або електрикою.

На сходових майданчиках влаштовано входи до квартир. Вхідні двері були двостулкові, з латунною ручкою і врізним, пластинчастим замком. Із середині двері замикались замком, сталевим засувом і фіксувались ланцюжком. На лівій стулці дверей чіпляли номер квартири, механічний (із поворотним важелем), згодом електричний дзвінок і поштову скриньку з надписом «Для листів», «», «» тощо.

Галерея

Примітки

Джерела