Бубнів — колишнє село Гельмязівського району (зараз Золотоніський район) Черкаської області. У 1959 році територія села була частково затоплена водами Кременчуцького водосховища, а його жителі переселені до сусіднього села Бубнівська Слобідка, яке і стало фактичним правонаступником поселення та включило його землі до своїх.
Розташування Поселення розташовувалось на підвищеннях берега Горіхівки, рукава Дніпра, який відділявся від основного русла островом Молодняги — с. 270. У згадане річище у XIX столітті впадала одноіменна річка.
Історія
Заснування та перші роки Згідно з історичним нарисом Михайла Максимовича «Бубнівська сотня» містечко було створене у 1554 році як укріплення на Дніпрі, у рамках фортифікації Середньої Наддніпрянщини українсько-литовським магнатом Дмитром Вишневецьким — с. 259:
Пізніше він також згадується як містечко — власність брацлавського воєводи Лукаша Жолкевського, що для функціонування заснованого ним колегіуму єзуїтів у Переяславі передав власний маєток — містечко Бубнів з приналежними околицямиNiesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … — T. 4. — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743.— 888 s. S. 754.
Має свою Преображенську церкву з 1775 року.
Бубнівська сотня З 1638 року стає центром новоствореної Бубнівської сотні. Був сотенним центром до 1731 року, після чого ним стало містечко Прохорівка. Причиною цього стало поступове занепадання поселення, яке через своє невдале розташування постійно потерпало від сезонних повеней на Дніпрі. Михайло Максимович у «Бубнівській Сотні» пише — с. 265:
З часу появи Бубнівської Слобідки історія цих двох поселень тісно пов'язана аж до самого кінця існування села.
Згадки на картах Перша документальна картографічна згадка села датується 1650 роком на мапі Боплана. На ній окремо позначені поселення Bobnuwka (на місці історичного Бубнова) та Sloboda (теперішня Бубнівська Слобідка) . Також два окремих поселення згадані на Атласі Речі Посполитої XVI—XVII століть на Землі Руські (відповідно Bubnow та Bubnowa) . Пізніші карти XIX—XX століть також показують два окремих поселення, розташованих поряд, і мають назву Бубнів (Бубново) та Бубнівська Слобідка, причому населення Бубнівської Слобідки (1501 особа у 1859 р.) майже втричі більше за населення Бубнова (595 осіб) .
Містечко є на мапі 1787 року.
Відомі люди Федір Богун — дрібний шляхтич, державець містечка, батько Івана БогунаLatacz Eugenjusz. Bohun Iwan Teodorowicz (†1664) / Polski Słownik Biograficzny: Kraków, 1936.— t. ІІ/1, zeszyt 1.— S. 227 . Перевальський Василь Євдокимович — український художник-графік.
Див. також Кременчуцьке водосховище#Затоплені поселення Бубнівська Слобідка
Примітки
Література Прядко О. Бубнівська фортеця XVI–XVIII ст. / О.Прядко // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: збірник наукових статей. Ніжин, 2021. Вип. 32. С. 37-44.
Прядко О.О. Давньоруське городище Бубнів на переяславському Лівобережжі Дніпра / О.О. Прядко // Ніжинськастаровина: Збірник регіональної історії та памяткознавства: зб. наук. пр. / гол. ред. С.Ю. Зозуля, заст. гол. ред.: О.Б. Коваленко, О.М. Тітова та ін. Вип. 22 (25). – Ніжин; К.: Центр памяткознавства НАН України і УТОПІК, 2016. – С.132-139.