Сатрапія Вірменія () — одна із сатрапій у складі держави Ахеменідів. Геродот згадує Вірменію () як XIII округ Перського царства. На чолі Вірменії в цей період стояла династія Єрвандідів. Перське панування у Вірменії тривало понад двох століть (550—330 роки до н. е.).
Перша згадка топоніма Вперше Вірменія під своїм ім'ям згадується в Бегістунському написі 520 року до н. е. Автор напису, Дарій I, називає Вірменію ім'ям Арміна ( ). Раніше на цій території розташовувалася держава Урарту, яку завоювала Мідія.
Вірменія в працях античних авторів За Ксенофонтом, Вірменія лежала на північ від землі кардухів і на північ від річки КентритАнабазис Кира, кн. IV, гл.3. Це була південна межа Вірменії. Північно-західну межу, за Геродотом, утворювали береги Понта ЕвксинськогоІсторія (Геродот), кн. 3:93. При цьому до складу Вірменії не входили землі саспірів (XVIII округ, Грузія) і моссінойків (XIX округ, Лазика, північно-східна Туреччина)Історія (Геродот), кн.3:94. Грецькі найманці Ксенофонта, після форсування річки Телебій, опинилися в Західній Вірменії, де правив вже не сатрап Оронт, а Тірібаз — «друг царя» і командир загону вершників. Служили Тірібазу тут вже халіби, хоча верхів'я Євфрату також вважалися вірменськими територіями.
Місцеві жителі мешкали в селах, вирощували ячмінь і виноград, з якого робили вино і родзинки, а чоловіки були озброєні луками і бойовими топірцями. Вірменія славилася кіньми, яких вирощували для перського війська. Ксенофонт повідомляє, що стародавні вірмени поклонялися Сонцю.
Примітки