Катерина Давидівна Граубергер (Краубергер) (, село Еренфельд Новоузенського повіту Самарської губернії, тепер село Чкалово Краснокутського району Саратовської області Російської Федерації — , місто Білефельд, Німеччина) — доярка, завідувачка молочно-товарної ферми колгоспу «Більшовик» села Лізандергейм Лізандергеймського кантону АРСР Німців Поволжя, депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання (1937—1944). Член ЦВК АРСР Німців Поволжя з 1936 до 1938 року.
Життєпис Народилася в селі Еренфельд у селянській родині. Батько рано помер, залишивши вдову з двома дітьми. У 1929 році мати вступила до колгоспу. У 1929 році почала працювати в колгоспі і тринадцятирічна Катерина — спочатку в польовій бригаді, потім два роки конюхом. За хорошу роботу була премійована правлінням колгоспу і за особистим проханням переведена на роботу до колгоспної товарної ферми.
У 1931 році родина переїхала до села Лізандергейм, де Катерина Граубергер продовжила працювати телятницею в колгоспі імені Шенфельда. У 1931 році вона випоїла 25 телят, не допустивши жодного випадку падежу. Як найкращу телятницю її перевели в доярки-скотарки. У 1933 році надоїла в середньому 2319 літрів молока від кожної з 10 закріплених за нею корів. Наступного року середній надій становив 3610 літрів, а в наступні роки вона досягла ще вищих надоїв. Із 1935 року мала найвищі надої в господарстві та загалом в АРСР Німців Поволжя. У 1935 році обслуговувала 6 корів, виростила до 8-місячного віку 6 телят і передала їх до стада; отримала в середньому 4425 літрів молока на корову, а від корови «Фіалки» досягла надою 5020 літрів. Завдяки своїм трудовим досягненням була відома не лише в АРСР Німців Поволжя, а й у всьому Радянському Союзі.
У 1935 році обрана членом Лізандергейського кантвиконкому. Член сільської ради, член правління колгоспу, член пленуму канткому комсомолу. Учасниця наради передовиків тваринництва з керівниками партії та уряду в Москві (13–16 лютого 1936 року); 15 лютого на вечірньому засіданні виступила з промовою, у якій пообіцяла Сталіну надоїти в середньому від кожної корови 7000 літрів. Дотримавши слова, у 1936 році отримала від кожної корови 7000 літрів молока, а від корови «Фіалки» — 8000 літрів. 22 лютого 1936 року за високі трудові досягнення нагороджена орденом Леніна.
У травні 1937 року була призначена завідувачкою молочно-товарної ферми колгоспу «Більшовик» села Лізандергейм і працювала на цій посаді до депортації у 1941 році.
12 грудня 1937 року обрана депутатом Верховної Ради СРСР від Марієнтальського виборчого округу АРСР Німців Поволжя (відкликана 27 березня 1944 як така, що втратила зв'язок зі своїми виборцями).
9 вересня 1941 року Катерина Граубергер разом з матір'ю, чоловіком і двома малолітніми дітьми була вислана в село Турунтаєво Туганського району Томської області. Працювала спочатку дояркою, потім завідувала фермою в місцевому колгоспі «Прогрес». Неодноразова учасниця обласних сільськогосподарських виставок. Двічі удостоєна звання «Краща доярка Томської області» (1954, 1955).
У 1956 році родина переїхала до Казахської РСР, в колгосп «Новий шлях» Чуйського району Джамбульської області. Там Катерина Граубергер працювала буряківницею, а потім через стан здоров'я перейшла на роботу до сільського клубу. У 1967 році вийшла на пенсію.
Реабілітована 27 квітня 1994 року.
У 1990-х роках родина переїхала до Німеччини. Катерина Граубергер померла в місті Білефельді в 2006 році.
Родина Була одружена із Давидом Краусом, який працював шофером і трактористом. У них було 6 дітей.
Нагороди орден Леніна (22.02.1936; № 2297).
Посилання Граубергер, Екатерина Давидовна Поволжские немцы: трагедия поколений 29 августа 2013 Остаётся след…