Шарль Піно Дюкло (1704—1772) — французький історик, королівський історіограф.
З біографії Народився в містечку Дінан (Бретань). Син заможного капелюшникаGenealogie. 1720 року родина втратила більшу частину статків після краху Місіссіпської компанії. Рано овдовіла мати послала сина на навчання до Парижу. Дюкло навчався в академії Луї де Курсійона. Дюкло був завсідником кав'ярні Прокоп. Згодом звернувся до літератури. Спочатку писав романи, великий успіх мав його роман «Сповідь графа …» («Confessions du comte de **», 1741). Був протеже мадам де Помпадур.
Твори
Considerations sur les mœurs (1751), Confessions du comte de * * * (1742) Mémoires sur les mœurs du XVIIIe siècle (1749). Histoire de Louis XI (1745) Histoire de la baronne de Luz, anecdote du règne de Henri IV, (1741) Les Caractères de la Folie, ballet en 3 actes, 1743 Acajou et Zirphile, (1744) Mémoires pour servir à l'histoire des mœurs du XVIIIe, (1751) Considérations sur l'Italie, (1791) Mémoires secrets sur le règne de Louis XIV, la régence et le règne de Louis XV, (1791) Remarques sur la Grammaire de Port-Royal Œuvres complètes (1806) (посмертно)
Повне зібрання його творів видали Desessart (1806), Belin (1821) і Auger (1821); вибрані твори — Clément de Bis (1855).
Примітки
Посилання