Мирого́ща Пе́рша — село в Україні, у Мирогощанській сільській громаді Дубенського району Рівненської області, центр Мирогощанської об'єднаної громади. Населення становить близько 1800 осібhttps://dostup.org.ua/request/80587/response/224472/attach/44/.pdf?cookie_passthrough=1.
Географія Через село тече річка Липка, права притока Ікви.
Герб Щит скошений зліва лазуровим і зеленим. У першій частині срібний голуб, що летить, із розпростертими крилами з золотою лавровою гілкою в дзьобі. У другій частині золота квітка яблуні. У червоній главі срібний розширений хрест.
Історія
Вперше згадується у 1545 році. Тоді Мирогоща належала до Гнівоша ЯловецькогоПам'ятники Волині. — том 4, від стор. 2-126, 127.
У 1562 році згадується в скарзі боярина з с. КнягининаОпис акт книги № 2037, стор. 10, а в 1583 р. до Дмитра Яловецького (Єловицького), який з Мирогощи і Волиці Липної платив від 28 димів, 20 город, 2 вальних коліс, 1 попаПам'ятники Волині — том 4, від стор. 2 до 126, 127Архив Юго-Западной Руси — ч. 2, том 1, стор. 10.
Після поділу Речі Посполитої 1793 року територія, до якої належить Птича, відійшла (анексована) до Російської імперії. Містечко знаходилось у складі Дубенської волості Дубенського повіту Волинської губернії. Тоді було 56 дворів і 399 жителів, дерев'яна церква з 1787, збудована Яловицькими, початкова школа з 1865 р.
За переписом 1911 року в містечку було 1281 жителів, серед яких було багато колоністів. В селі працювали 2-класова школа, 5 крамниць, горілчана крамниця, ресторан, сушарня хмелю, броварня, бібліотека. До великої земельної власності належало 125 десятин. Велику власність і осередок-фільварок розкупили чехи-колоністи, які піднесли тут рільничу культуру і запровадили промислове виробництво.
В часи Першої світової війни біля Мирогощі проходила лінія фронту. З осені 1915 року перебувало під владою німецьких чи австро-угорських військ. В червні 1916 року захоплене російськими військами в ході Брусиловського прориву.
7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки.
Внаслідок поразки Перших визвольних змагань, а також підписання Польщею сепаратного Ризького мирного договору село опиняється під владою Республіки Польща.
З 1919 року село входить до складу Дубенської ґміни Дубенського повіту Волинського воєводства.
Літом 1920 року в селі відбувались бої між польськими та радянськими військами.
17 вересня 1939 року поблизу села дві бронемашини під командуванням старшого лейтенанта Аксьонова зупинили 4 ешелони з польськими військами, деморалізовані поляки здалися.
У вересні 1939 року, згідно із пактом Молотова — Ріббентропа, село відійшло до СРСР. 1940 Мирогоща ввійшла до складу Вербського району новоутвореної Ровенської області.
У червні 1941 було в епіцентрі найбільшої танкової битви в історії — Дубно—Луцьк—Броди.
У березні 1944 року село зайняте радянськими військами.
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 722-р від «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області», увійшло до складу Мирогощанської сільської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дубенського (1939—2020) району, село увійшло до складу новоутвореного Дубенського району.
Навчальні заклади Мирогощі У селі є: аграрний коледж та середня школа.
Населення
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська191498.61%російська221.14%білоруська20.10%румунська10.05%польська10.05%інші/не вказали10.05%Усього1941100%
Відомі люди Кирилюк Людмила — художниця-муралістка. Медведєв Максим Анатолійович (1983—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2017 рр. Шумовський Арсен — інженер-механік, спеціаліст у ділянці будови локомотивів і зварювання, науковець і громадський діяч. Шумовський Павло — громадсько-політичний діяч, інженер-агроном, біолог, член-засновник УГВР. Шумовський Петро — громадський діяч, лікар. Шумовський Юрій Федорович — український археолог, дослідник археології Судану, палеонтолог, православний священник. Пшеничний Микола Іванович — український поет, видавець, краєзнавець, громадський діяч.
Див. також Мирогоща Друга
Примітки
Література Солдатюк М. С. Мирогоща // М. С. Солдатюк, Л. А. Пшенична. -Дубно, 2009. −256 с. (примітка: У виданні подається 50 джерел)
Посилання Погода в селі Мирогоща Перша Археологічні пам'ятки села Мирогоща Багатошарове поселення Мирогоща-ур. Зашляховці