Нара́їв — село в Україні, у Мирогощанській сільській громаді Дубенського району Рівненської області. Розташоване в південно-західній частині області, у межах історико-географічного регіону Волині, поблизу адміністративного центру громади — села Мирогоща. Належить до сільських населених пунктів аграрного типу. За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, у селі проживало 305 осіб. За інформацією апарату управління Мирогощанської сільської ради, станом на 1 січня 2020 року чисельність населення становила 245 жителів, налічувалося 112 домогосподарств. У селі діє храм Параскеви Сербської Української православної церкви. Раніше функціонувала філія Листвинської загальноосвітньої школи І–ІІ ступенів, яка станом на сьогодні освітньої діяльності не здійснює. Вулична мережа населеного пункту складається з чотирьох вулиць: імені Лесі Українки, Григорія Сковороди, Східної та Ясеневої (до 2017 року — Чапаєва).
Географія Село Нараїв розташоване у південній частині Рівненської області, в межах Дубенського району, у зоні Волинської височини — історико-географічного регіону Волині. Населений пункт лежить у межах лісостепової природної зони, що характеризується поєднанням орних земель, луків, невеликих лісових масивів і балково-яружного рельєфу. Географічні координати села — приблизно 50°23′45″ пн. ш. та 26°01′06″ сх. д. Територія села належить до геоморфологічної області Волинської височини та пов’язана з периферійною частиною Мізоцького кряжа — височинної гряди, що формує характерний слабохвилястий рельєф південної Рівненщини. Вплив цієї природної структури проявляється у поширенні лесових відкладів, розвитку родючих ґрунтів і наявності балково-яружної мережі, типової для даного регіону. Нараїв розташований поблизу інших сільських населених пунктів, зокрема сіл Мала Мощаниця, Підгайне, Білашів (Рівненський район), Острів і Листвин (Дубенський район), з якими його поєднує мережа місцевих автомобільних доріг. Рельєф території переважно слабохвилястий, із незначними перепадами висот, типовими для південної частини Рівненської області. Околиці села сформовані лесовими відкладами, що сприяло розвитку родючих ґрунтів і традиційному землеробству. Переважають сірі лісові ґрунти, придатні для вирощування зернових і технічних культур. Забудова села має витягнуту форму та сформувалася вздовж місцевих шляхів і природних елементів рельєфу. Навколишній ландшафт представлений сільськогосподарськими угіддями, пасовищами та ділянками природної рослинності. Клімат території — помірно континентальний із теплим літом і відносно м’якою зимою. Середньорічна кількість опадів становить близько 600–650 мм. Кліматичні умови сприятливі для ведення сільського господарства та садівництва. Поблизу населеного пункту відсутні великі водні артерії, однак місцевість характеризується наявністю дрібних водотоків, ставків і сезонних потоків, що належать до басейну річки Іква. Водні об’єкти відіграють важливу роль у формуванні місцевих екосистем і традиційному господарюванні. Природне оточення села доповнюють заповідне урочище «Нараїв» та Нараївський ентомологічний заказник місцевого значення, що свідчить про збереженість природних ландшафтів і біорізноманіття цієї території.
Природно-заповідний фонд
Поблизу Нараєва розташоване заповідне урочище «Нараїв» — природоохоронна територія місцевого значення. Урочище охоплює лісові масиви та природні ландшафти Волинського плато і є важливим осередком біорізноманіття. Важливою природною особливістю місцевості є річка Борисівка, невелика притока басейну Ікви, що протікає поблизу села та відіграє значну роль у формуванні місцевого ландшафту. Річка здавна використовувалася жителями для господарських потреб. Під час посушливого літа 2026 року Борисівка повністю висохла. На південній околиці села Нараїв розташований Нараївський ентомологічний заказник місцевого значення — об’єкт природно-заповідного фонду України, створений з метою охорони місць існування рідкісних видів комах та збереження природних екосистем регіону. Площа заказника становить 27 га. Природоохоронний статус території надано рішенням виконавчого комітету обласної ради від 22 листопада 1983 року № 343 (зі змінами рішення облвиконкому № 98 від 18.06.1991р.). Територія перебуває під державною охороною. Із видів комах, занесених до Червоної книги України, у заказнику відмічено махаона (Papilio machaon).
Історія
Давні часи та археологічні пам’ятки Територія сучасного Нараєва належить до давніх ареалів заселення Волинського плато. Археологічні дослідження засвідчують присутність людини в цій місцевості ще в кам’яну добу. У другій половині ХХ століття поблизу села зафіксовано сліди пізньопалеолітичної стоянки, що свідчить про перебування тут мисливських колективів первісної доби.
На околицях Нараєва виявлено археологічну пам’ятку — неолітичне поселення «Нараїв-Бродки». У 1930-х роках у навколишній місцевості знайдено крем’яні знаряддя праці та залишки майстерні з обробки кременю. Виявлені наконечники списів та інші вироби належать до культур доби бронзи, зокрема стжижовської культури, поширеної на території Волині у II тисячолітті до н. е.
Матеріали археологічних розвідок також підтверджують існування в районі Нараєва поселення культури лінійно-стрічкової кераміки — ранньонеолітичної землеробської культури Центральної та Східної Європи. У 1996 році відкрито багатошарову пам’ятку, що містила культурні нашарування від неоліту до середньовіччя. Серед знахідок виявлено фрагменти керамічного посуду та крем’яні вироби, а також кам’яне долото із зеленого сланцю, походження якого пов’язують із міжрегіональними контактами давнього населення. Поселення локалізується на мисовому підвищенні у верхів’ях річки Борисівки — лівої притоки Стубли
Околиці Нараєва входять до зони поширення пам’яток трипільської культури на північно-західному краї Мізоцького кряжу Волинської височини. Археологічними розвідками встановлено наявність комплексу енеолітичних поселень, що належать до трипільської культурної спільноти. У межах сучасного Дубенського району дослідники виокремлюють кілька локальних груп пам’яток, зокрема в районах Мирогощі, Костянця, Листвина та Нараєва. Поселення розташовувалися переважно на підвищених ділянках рельєфу на висотах близько 250–275 м над рівнем моря. Археологічний матеріал представлений фрагментами кераміки та крем’яними виробами місцевого походження. Керамічні комплекси поєднують риси горівсько-новомалинського типу та групи Гординешти, що дозволяє датувати пам’ятки пізнім етапом розвитку трипільської культури (етап C-II). Значна кількість відходів кременеобробки свідчить про існування на цій території виробничих осередків із виготовлення кам’яних знарядь. На думку дослідників, однією з головних причин заселення цієї території трипільськими племенами була доступність покладів кременю, який видобувався та оброблявся безпосередньо на місці.
Сукупність археологічних знахідок різних періодів свідчить про тривале та майже безперервне освоєння території сучасного Нараєва від кам’яної доби до історичних часів.
Давньоруський період та археологічний комплекс Дубенщини Важливе значення для розуміння давньої історії Нараєва має близькість до сусіднього села Листвин, де розташоване відоме давньоруське городище Х–ХІ століть. Археологічні дослідження показали, що Листвин був укріпленим поселенням із розвиненими ремеслами і торгівлею та виконував функції локального адміністративного центру в період Київської Русі.
Ймовірно, навколишні поселення, зокрема територія сучасного Нараєва, входили до системи господарських поселень, які забезпечували давньоруські укріплені центри продовольством та ресурсами. Таким чином, історія заселення цієї місцевості має безперервний характер від кам’яної доби до середньовіччя.
Можлива перша письмова згадка та розвиток у XVI–XVIII століттях Єдиним джерелом, де зазначена дата першої письмової згадки (1545 рік) про село Нараїв Дубенського району є історична довідка, опублікована на офіційному сайті Мирогощанської територіальної громади.
Територія сучасного села Нараїв належить до історичної Волині — регіону, який у XVI столітті входив до складу Великого князівства Литовського, а з 1569 року — до Речі Посполитої. У цей час відбувалося активне господарське освоєння Волинської височини та формування мережі сільських поселень, підпорядкованих замковим адміністративним центрам. У ревізіях українських замків 1545 року, що входять до складу актів Великого князівства Литовського (Литовська метрика), описано господарську структуру Луцького та Кременецького замкових округів, до яких належали території сучасного Дубенського краю. Документи фіксують перелік підданських сіл і систему повинностей населення, однак прямої згадки про село Нараїв у відомих текстах ревізій не виявлено. Попри це, адміністративно-територіальний контекст джерела свідчить, що територія сучасного Нараєва входила до зони господарського впливу волинських замкових центрів і, ймовірно, була заселеною вже у середині XVI століття. У ранньомодерних актах назва Нараїв могла передаватися у різних орфографічних формах, характерних для польсько-латинської писемної традиції, однак їхнє безпосереднє ототожнення з ревізіями 1545 року наразі не має однозначного документального підтвердження. Додаткову складність становить існування іншого населеного пункту з аналогічною назвою — Нараєва на території сучасної Тернопільської області, який частіше згадується у джерелах XVI століття. Таким чином, середина XVI століття розглядається як період можливого існування поселення на місці сучасного Нараєва, однак питання його першої письмової згадки залишається відкритим і потребує подальших джерелознавчих досліджень.
Період російської імперії Після третього поділу Речі Посполитої у 1795 році територія Волині увійшла до складу російської імперії. Нараїв став частиною Дубенського повіту Волинської губернії. У ХІХ столітті село зберігало аграрний характер. Основну частину населення становили селяни, які займалися вирощуванням зернових культур, тваринництвом та ремісничою діяльністю. Після скасування кріпацтва у 1861 році відбулися певні соціально-економічні зміни, однак традиційний уклад сільського життя залишався незмінним. У 1906 році село належало до Варковицької волості Дубенського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 20 верст, від волості 9. Дворів 58, мешканців 354.
Перша світова війна У лісі поблизу села Нараїв збереглися залишки окопів і траншей часів Першої світової війни. За спогадами місцевих старожилів, ці укріплення були викопані цивільним населенням (селянами) у 1915 році під час підготовки до можливих бойових дій на тлі Великого відступу російської армії та наступу австро-угорських військ, які окупували Дубно та прилеглі території з вересня 1915 до червня 1916 року. Окопи копалися як запасна або тилова лінія оборони в лісі для маскування та використання природного рельєфу, однак через зміну лінії фронту (основні бої точилися східніше та південніше, зокрема під час Брусилівського прориву 1916 року) вони так і не стали ареною активних бойових дій і залишилися невикористаними. Подібні польові укріплення, викопані за участю цивільних, є типовими для Волині та Галичини того періоду і досі фіксуються в лісах Дубенщини. І до сьогодні місцеві мешканці називають цю ділянку лісу "Окопи".
Міжвоєнний період 7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки. Після завершення Першої світової війни та відповідно до умов Ризького мирного договору 1921 року Нараїв опинився у складі Польської Республіки. Село входило до Волинського воєводства. У цей період розвивалася сільська кооперація, діяли початкові освітні заклади, формувалося громадське життя села.
Друга світова війна та український визвольний рух