Анто́ніу Емíліу Ле́йті Ко́уту, більш відомий як Мíа Ко́уту (, , Бейра) — мозамбіцький письменник, журналіст, публіцист, вчений-біолог.

Член-кореспондент Бразильської академії літератури (з 1998) .

Життєпис Міа Коуту народився і виріс у Бейрі, столиці провінції Софала, другому за значенням місті Мозамбіку в сім'ї португальських колоністів, які перебралися до Африки на початку 50-х років ХХ століття. У 14-річному віці (1969) опублікував у місцевій газеті «Notícias da Beira» кілька віршів під псевдонімом "Міа" (ономатопея нявчання), оскільки дуже любив котів.У 1971 переїхав до столиці Мозамбіку, де поступив на медичний факультет Університету Лоуренсу-Маркіша.Після перемоги Революції гвоздик у Португалії та отримання Мозамбіком незалежності захопився журналістикою — працював редактором часопису «Tribuna», а згодом, взявши в університеті академічну відпустку, на пропозицію керівництва ФРЕЛІМО очолив новостворене Інформаційне агентство Мозамбіку (AIM). Свою першу збірку поезій «Raiz do Orvalho» (Коріння роси) Коуту видав друком 1983 року. У 1985 звільнився з посади редактора газети «Notícias», щоб закінчити університетський курс з біології. Наразі Міа Коуту є професором екології Університету імені Едуарду Мондлане (UEM). Захоплення біологією спонукало його до заснування власної екологічної компанії «IMPACTO Lda», яка опікується захистом довкілля, вивченням впливу життєдіяльності людини на навколишнє середовище, а також науковими дослідженнями біосфери долини річки Лімпопо.Limpopo Transfrontier Park. Міа Коуту — один із найзначніших письменників Мозамбіку, чиї твори опубліковані у більш ніж 20 країнах, перекладені англійською, естонською, іспанською, італійською, каталонською, китайською, німецькою, сербською, французькою, українською, чеською мовами. Його роман Terra Sonâmbula (Сомнамбулічна Земля) на Міжнародному книжковому ярмарку в Хараре 2002 був названий серед 12 кращих африканських книг XX століття. Твори Коуту вирізняє унікальний ідіолект, сформований на основі мозамбіцького варіанту португальської мови, пронизаного численними запозиченнями з мов народів банту, а віртуозна гра слів, активне творення авторських прислів’їв, приказок, загадок, метафор надає його книгам чарівного поетичного забарвлення та неповторного місцевого колориту.Як письменник Міа Коуту перебуває під сильним впливом магічного реалізму, популярного в сучасній латиноамериканській літературі, що споріднює його з такими бразильськими авторами як Жуан Ґімараїнш Роза та Жоржі Амаду. Однак творчість Коуту все ж таки є невід'ємною частиною африканського культурно-мистецького простору, в якому традиційно домінує анімізм і тому стилістично належить до так званого «анімістичного реалізму».

Твори

Raiz do Orvalho (поезії, 1983) Vozes Anoitecidas (оповідання, 1986) Cada Homem É uma Raça (оповідання, 1990) Cronicando (публіцистика, 1991) Terra Sonâmbula (роман, 1992) Estórias Abensonhadas (оповідання, 1994) A Varanda do Frangipani (повість, 1996) Contos do Nascer da Terra (оповідання, 1997) Mar Me Quer (повість, 1998) Vinte e Zinco (повість, 1999) O Último Vôo do Flamingo (роман, 2000) O Gato e o Escuro (книга для дітей, 2001) Na Berma de Nenhuma Estrada e Outros Contos (оповідання, 2001) Um Rio Chamado Tempo, uma Casa Chamada Terra (роман, 2002) Contos do Nascer da Terra (оповідання, 2002) O País do Queixa Andar (публіцистика, 2003) O Fio das Missangas (оповідання, 2003) A chuva pasmada (повість, 2004) Pensatempos: textos de opinião (публіцистика, 2005) O Outro Pé da Sereia (роман, 2006) Venenos de Deus, Remédios do Diabo (роман, 2008) Jesusalém — в Бразилії книга має назву Antes de nascer o mundo (роман, 2009) Pensageiro frequente (публіцистика, 2010) A Confissão da Leoa (роман, 2012) Mulheres de cinzas (перший том трилогії As Areias do Imperador, 2015) A Espada e a Azagaia (другий том трилогії As Areias do Imperador, 2016) O Bebedor de Horizontes (третій том трилогії As Areias do Imperador, 2017)

Нагороди, відзнаки

Орден Сантьяго да Еспада (1998, Португалія), Орден За заслуги в культурі (2009, Бразилія).

Лауреат премій

1995 — Асоціації письменників Мозамбіку, 1999 — імені Вержіліу Феррейри, 2001 — імені Маріу Антоніу, 2007 — міжнародної організації «Латинський Союз», 2007 — літературного фонду компанії «Zaffari & Bourbon», 2012 — імені Едуарду Лоуренсу, 2013 — імені Камоенса, 2014 — Нойштадт.

Посилання

Мозамбік Бейра

Примітки

Джерела та література

Міа Коуту. «Лірика» / переклад Володимира Горбаренка. // «Всесвіт», 1984 № 7 — С.94—98.

Angius F., Angius M. Mia Couto. Praia; Mindelo: Embaixada de Portugal, Centro Cultural Português, 1998. Chabal, Patrick. Vozes Moçambicanas. Vega: Lisboa, 1994 — С.274—291. Rothwell P. A postmodern nationalist: truth, orality and gender in the work of Mia Couto. Lewisburg: Bucknell UP, 2004. Coutinho, Maria João. 2008. "The heart is a beach: proverbs and improverbs in Mia Couto's stories". Proceedings of the First Interdisciplinary Colloquium on Proverbs, eds Rui. J. B. Soares and Outi Lauhakangas, С.484—489. Bidault M.-F. Autour de Mia Couto. Metz: Université Paul Verlaine, 2008. Soares Fonseca M.N., Ferreira Cury M.Z. Mia Couto: espaços ficcionais. Belo Horizonte: Autêntica, 2008. "Exílio e identidade: uma leitura de Antes de nascer o mundo, de Mia Couto". Andrade, Sérgio C. (27 May 2013). "Mia Couto é o vencedor do Prémio Camões 2013". Publico. Retrieved 27 May 2013.