Вступ Косова до Європейського Союзу є на поточному порядку денному майбутнього розширення ЄС. Косово визнано ЄС потенційною кандидаткою на вступ.
Відносини між ЄС і Косово почались 2008 року, коли Косово оголосило незалежність. Одним із важливих питань, яке стоїть на поточному порядку денному в цих відносинах, є вступ Косово до цього блоку. Косово визнано Європейським Союзом потенційним кандидатом на вступ.
Проголошення незалежності Косова від Сербії набрало чинності 17 лютого 2008 року голосуванням членів Асамблеї Косова. Це проголошення не визнали Сербія, яка вважає Косово частиною своєї території, а також п'ять з 27 країн-членів ЄС. Як наслідок, сам Європейський Союз згадуючи Косово в тексті, завжди додає примітку, що містить текст, погоджений на переговорах між Белградом та Приштиною: «Це визнання не зачіпає позицій щодо статусу і відповідає Постанові Ради безпеки ООН 1244 та Постанові Міжнародного суду щодо Декларації про незалежність Косово». Це не завадило Косову продовжувати користуватися наданим Європейським Союзом Механізмом відслідковування стабілізації (), спрямованим на поступову інтеграцію косовської національної політики з правових, економічних та соціальних питань з ЄС, щоб в певний момент в майбутньому Косово могло претендувати на членство в ЄС.
Для забезпечення стабільності на території та для забезпечення верховенства права, ЄС діє в Косові під патроном Місії тимчасової адміністрації Організації Об'єднаних Націй у Косові (ЮНМІК), розміщуючи там поліцейські та цивільні ресурси в рамках Місії Європейського Союзу з верховенства права (EULEX).
Угода про стабілізацію та асоціацію між ЄС та Косово була підписана 26 лютого 2016 року та набула чинності 1 квітня 2016 року.
6 лютого 2018 року Європейська Комісія опублікувала план розширення, який охоплюває шість країн Західних Балкан: Албанію, Боснію та Герцеговину, Косово, Чорногорію, Північну Македонію та Сербію. План передбачає, що всі шість цих країн могли би досягти членства в ЄС після 2025 року.
Косово офіційно подала заявку на отримання статусу кандидата 14 грудня 2022 року.
Визнання , 22 з 27 держав-членів визнають Косово як незалежну державу. Державами ЄС, які не визнають незалежність Косово, є Іспанія, Словаччина, Кіпр, Румунія та Греція. Як наслідок, сам ЄС посилається лише на «Косово» із виноскою із зірочкою, що містить текст, узгоджений на переговорах Белград-Пріштина: «Це позначення не завдає шкоди позиціям щодо статусу та відповідає Резолюції 1244 та висновок Міжнародного суду щодо Декларації незалежності Косово».
8 липня 2010 року Європейський парламент ухвалив резолюцію, яка закликає всі країни-члени визнати Косово. У жовтні 2010 року представник Європейського парламенту припустив, що відсутність визнання з боку деяких країн не буде перешкодою для приєднання Косово до безвізового режиму Шенгенської зони.
За даними сербського аналітичного центру «Центр сучасної політики», очікується, що всі країни-члени ЄС повинні будуть визнати Косово, перш ніж воно приєднається до ЄС.Agreement on Comprehensive Normalization of Relations between Serbia and Kosovo: political and legal analysis / [authors Đorđe Bojović, Nikola Burazer]. — Belgrade: Centre for Contemporary Politics, EU-RS Think Tank, 2018 Європейські чиновники, включаючи міністра закордонних справ Німеччини Зігмара Габріеля, заявили, що очікують, що Сербія визнає Косово до вступу в ЄС.
Присутність ЄС Місія ЄС з верховенства права в Косові (EULEX) діє на підставі Резолюції Ради Безпеки ООН 1244, яка ввела міжнародне управління в Косові в 1999 році.Vucheva, Elitsa and Renata Goldirova (14 December 2007) EU agrees on Kosovo mission , EU Observer Однак, введення сил ЄС, яке раніше планувалося під егідою Ради Безпеки, не отримало мандату Ради Безпеки ООН через те що Росія була проти. Росія заблокувала передачу повноважень ООН щодо Косова місії ЄС. Сербія також розглядає таку місію як визнання ЄС незалежного Косова.Vucheva, Elitsa (17 December 2007) EU Kosovo mission 'unacceptable' for Serbia , EU Observer
Місія, чисельністю від 1800 до 1900 осіб, була затверджена Європейською радою 14 грудня 2007. Пізніше вона була збільшена до 2000 осіб, через посилення елементу нестабільності внаслідок невдачі дійти згоди із Сербією. Місія складається із поліцейських, прокурорів та суддів, таким чином фокусуючись на верховенстві права і демократичних стандартах. Розмір цієї місії означає, що в Косові знаходиться найбільша кількість службовців уряду Європейського Союзу, після Брюсселю.de Kuijer, Pim (18 February 2008) [Comment The 28th member state], EU Observer Головою місії з 2019 року є швед Ларс-Гуннар Вігемарк.
ЄС також призначає Міжнародного цивільного представника в Косові (якого також називають Спеціальним представником Європейського Союзу в Косово). Рівень впливу ЄС в Косові змусив деяких людей називати Косово «протекторатом ЄС».
25 серпня 2009 року місія EULEX стала жертвою насильницьких протестів, внаслідок яких було пошкоджено 28 транспортних засобів місії ЄС. У сутичках були поранені троє співробітників поліції Косова, внаслідок чого косовська поліція здійснила 21 арешт. Атаку організувала група під назвою «Vetëvendosje!» («Самовизначення») у відповідь на співпрацю поліції EULEX з Сербією та її дії в Косові. Існує невдоволення щодо місії ЄС за здійснення керування над Косовом, посередництво між Косово та Сербією. Політика, зосереджена на реагуванні на кризові ситуації, а не на їх вирішенні, та на досягненні етнічної автономії, а також надто широкий мандат щодо управління Косовом, є основою невдоволення місією ЄС.
Механізм відстеження стабілізації Механізм відстеження стабілізації, створений спеціально для Косова 6 листопада 2002 року, є процесом асоціації, спеціально розробленим для сприяння діалогу між ЄС та владою Косово з питань наближення до ЄС, оскільки до Косова неможливо було застосувати Процес стабілізації й асоціації ЄС через його спірний статус. Крім того, в березні 2007 року була створена нова структура галузевих нарад під егідою Механізму відстеження стабілізації в таких сферах: належне врядування, економіка, внутрішній ринок, інновації та інфраструктура.«Main steps towards the EU» Ec.europa.eu Link accessed 28 April 2008.
Кандидатура Європейський Союз розділений за своєю політикою щодо Косова: 5 з 28 країн-членів ЄС (Кіпр, Греція, Румунія, Словаччина, Іспанія) не визнають косовського суверенітету. Косово офіційно вважається потенційним кандидатом на членство в Європейському Союзі, і йому було надано чітку «європейську перспективу» Радою Європейського Союзу. Як підтвердив Саміт у Салоніках в червні 2003 року, Косово міцно закріпилося в рамках процесу стабілізації та асоціації — політики ЄС, яка застосовується до Західних Балкан і покликана готувати потенційних кандидатів до членства.
20 квітня 2005 року Європейська Комісія ухвалила комюніке «Європейське майбутнє для Косова», яке підтвердило прихильність Комісії до продовження роботи із Косовом. 20 січня 2006 року Рада ухвалила програму Європейського партнерства для Сербії та Чорногорії, включно із Косовом, як визначено рішенням РБ ООН 1244. Європейське партнерство — це засіб реалізувати європейську перспективу країн Західних Балкан у рамках процесу асоціації і стабілізації. Тимчасові інститути самоврядування (PISG) в серпні 2006 року прийняли План дій щодо реалізації Європейського партнерства, і цей документ сформував поточну робочу основу між ЄС та PISG. PISG регулярно звітував про виконання цього плану дій.
Проголошення незалежності Республіки Косово від Сербії було ухвалено 17 лютого 2008 року голосуванням членів Асамблея Косова. Те, що декларація не була визнана Сербією та кількома країнами-членами ЄС, не завадило Косову продовжувати участь в Механізмі відстеження стабілізації, яка мала на меті поступово інтегрувати косовську національну політику з правових, економічних та соціальних питань з Європейським Союзом, щоб в певний момент в майбутньому Косово отримало право на членство в ЄС.
В жовтні 2009 року Європейська Комісія зазначила у своєму щорічному звіті про прогрес кандидатів та потенційних кандидатів на вступ до ЄС, що Косово зіткнулося з великими проблемами, включаючи забезпечення верховенства закону, боротьбу з корупцією та організованою злочинністю, посилення адміністративного потенціалу, захист сербів та інших меншин.
Переговори про членство в ЄС розпочнуться лише після того, як Косово подасть заявку і стане офіційним кандидатом на членство в ЄС. Міністр закордонних справ Косова Енвер Ходжай запропонував ЄС прийняти до себе Сербію та Косово одночасно, через занепокоєння, що якщо Сербія буде прийнята першою, вона може накласти вето на членство Косова.
В травні 2014 року Ходжай заявив, що Косово поставило собі мету досягти членства в ЄС протягом десяти років. В травні 2018 року в Болгарії, яка на той момент головувала в Раді Європейського Союзу, відбувся саміт із питань Західних Балкан, який мав на меті полегшити приєднання шести країн, включаючи посилення регіональної співпраці в галузі безпеки та регіонального взаємозв'язку. Примітно, що на саміті йшлося саме про «партнерів», а не про держави: це є наслідком того, що Косово лише частково визнається державою. Європейська Комісія є чутливою до цього питання, яке було прокоентоване у виступі Верховного представника ЄС Федеріки Могеріні на пленарному засіданні Європейського парламенту щодо стратегії щодо Західних Балкан: «спільна, однозначна, конкретна перспектива інтеграції до Європейського Союзу для кожного з шести партнерів. Кожен у своєму темпі, зі своєю специфікою та за різних умов, але напрямок чіткий і єдиний».
3 березня 2022 року парламент Косово прийняв резолюцію з вимогою до уряду «вжити всіх необхідних кроків для приєднання до НАТО, Європейського Союзу, Ради Європи та інших міжнародних організацій».
3 березня 2022 року Асамблея Косова ухвалив резолюцію, в якій вимагає від уряду «вжити всіх необхідних кроків для приєднання до НАТО, Європейського Союзу, Ради Європи та інших міжнародних організацій». У червні 2022 року прем'єр-міністр Косова Альбін Курті заявив, що планує офіційно подати заявку на членство до кінця року. 14 грудня 2022 року Косово офіційно підписало заявку на отримання статусу кандидата на членство в Європейському Союзі.
Угода про асоціацію та стабілізацію До подачі заявки на повне членство в ЄС Косово прагнуло підписати з ЄС Угоду про стабілізацію і асоціації, яка, на думку Європейського парламенту, «визначає права та обов'язки обох сторін до членства в ЄС». У березні 2012 року Європейська Комісія розпочала дослідження техніко-економічного обґрунтування перспектив угоди. 10 жовтня 2012 року результати були опубліковані. Дослідження встановило, що для цього не існує жодних юридичних перешкод, оскільки для такої угоди не потрібен повний суверенітет, і рекомендував розпочати переговори, як тільки Косово досягне подальшого прогресу у чотирьох сферах: верховенство права, державне управління, захист меншин, і торгівля.
Брюссельська угода 2013 року 19 квітня 2013 року уряди Косово та Сербії уклали угоду, яка була визнана важливим кроком до нормалізації відносин і дозволила би Сербії та Косову просунутися в європейській інтеграції. Угода зобов'язує обидві держави «не блокувати та не заохочувати інших до блокування прогресу іншої сторони в інтеграції з ЄС». Хоча це не означало визнання незалежності Косова Белградом, Верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Кетрін Ештон заявила: «Те, що ми бачимо — це крок від минулого, і для обох з них це крок до Європи», а Хашим Тачі заявив: «Ця угода допоможе нам зцілити рани минулого, якщо ми матимемо мудрість та знання, щоб реалізувати це на практиці». Угода була ратифікована Асамблеєю Косова 28 червня 2013 року.