Барбу Ісковеску (; 1816, Бухарест — 1854, Константинополь) — румунський живописець, графік єврейського походження. Учасник Революції 1848 року у Валахії.
Життєпис Народився в 1816 році в Бухаресті в родині художника Хаїма Іцковича. З дитинства допомагав батькові в його роботі. Коли у нього проявилися художні здібності, вирушив на навчання. У 1835—1842 роках навчався у Відні, потім у Парижі у Ф. Піко та М. ДроллінгаМ. Т. Кузьмина Искусство Румынии. 1966..
Ще будучи в Парижі, Ісковеску познайомився з багатьма революціонерами-емігрантами з Румунії, зокрема з Даніелем Розенталем і Гіллелем Маноахом. Від своїх знайомих революціонерів він отримав певні інструкції для заснування у Валахії ряду таємних товариств, з метою підняття революційного руху на Балканах. Приїхавши додому напередодні подій 1848 року, брав активну участь у революції. Намалював триколірний прапор революції, який жителі Бухареста несли 11 червня 1848 рокуСтановление национальной классики: Культура народов Центральной и Юго-Восточной Европы в 20-70-е гг. XIX в. Наука, 1991. С. 189.
Коли російські війська вступили у Валахію і придушили революційний рух, Ісковеску, разом з багатьма іншими учасниками революційних подій, змушений був покинути батьківщину. Спершу оселився у Брашові, потім переїхав в місто Земун під Белградом, а звідти — до ПарижаРумыния в лицах. 1996. Потім разом з багатьма румунськими емігрантами переїхав до Константинополя, де залишався до кінця свого життя. Похований поруч зі своїми товаришами — революціонерами.
Творчість Написав багато портретів сучасників — революціонерів. Найбільш відомі з них — портрети Ніколае Ґолеску, Аврама Янку, Симона Балінта, Дімітрія Болінтіняну. Його пензлю належать також портрети волоських господарів Міхайла Хороброго, Матея Басараба, Костантина Маврокордата. Ісковеску відомий також як автор пейзажів.
Галерея
Примітки
Література
M. Schwarzfeld, Jehudah Barbu Iscovescu, в Annuarul Pentru Israeliti, VIII, 118, Бухарест, 1884.