Картель Калі () колумбійський наркокартель, що базувався на півдні Колумбії, в околицях міста Калі та департаменту Валє-дель-Каука. Його засновниками стали брати Хільберто Родрігес Орехуела та Мігель Родрігес Орехуела та Хосе Сантакрус Лондоньйо. Вони відокремились від Пабло Ескобара та його Медельїнського картелю наприкінці 1980-х, в цей же час Ельмер Еррера на прізвісько «Пачо» приєднався до складу наркобаронів Картелю Калі.
Завдяки своїм зв'язкам з британськими та ізраїльськими найманцями, союзниками з різних країн, незліченними шпигунами та інформаторами в уряді, а також розгалуженою мережею розвідки та спостереження по всьому місту Сантьяго де Калі, картель порівнювали з КДБ та УБН.
Вважалось, що на піку свого розквіту Картель Калі контролював понад 90 % світового ринку кокаїну, та мав безпосереднє відношення до зростання ринку кокаїну в Європі, де також контролював 90 % ринку. До середини 1990-х років наркоімперія Картелю Калі була багатомільярдним підприємством.
Історія створення
Картель Калі був утворений братами Родрігес Орехуела та Хосе Сантакрусом, які, на відміну від більшості наркоторговців того часу, походили із заможних родин. Визнання цього соціального походження мало відображення в назві їх групи як «Панство з Калі» (Джентльмени з Калі) (). Спочатку організація була утворена, як група викрадачів, відома як «Лас Чемас» (), якими керував Луїс Фернандо Тамайо Гарсія. «Лас-Чемас» була причетна до численних викрадень, у тому числі двох громадян Швейцарії: дипломата, Германа Бюффа та студента, Зака «Джаз Міліс» Мартіна. За викрадених викрадачі отримали викупи на загальну суму близько 700 000 доларів США, які пізніше витратили на створення своєї наркоімперії.
Спершу вони взялась за торгівлю марихуаною. Але через низьку прибутковість та необхідність оперувати великими обсягами товару, було прийнято рішення звернути увагу на більш прибутковий наркотик — кокаїн. На початку 1970-х картель відправив Ельмера «Пачо» Ерреру до Нью-Йорка для створення мережі розповсюдження кокаїну. Ця дія відбулася в той час, коли Управління боротьби з наркотиками США (УБН) не сприймало кокаїн серйозно і розглядала наркотик як менш критичний, ніж героїн і навіть оприлюднили звіт, в якому стверджували, що кокаїн «не призводить до звикання … і, як правило, не призводить до серйозних наслідків, таких як злочинність або потрапляння до лікарні».
До складу керівництва Калійського картелю входили Хільберто Родрігес Орехуела, Мігель Родрігес Орехуела, Хосе Сантакрус Лондоньйо та Ельмер Ерера Буітраго.
Структура Вважається, що саме несерйозне ставлення УБН до кокаїну дозволило групі процвітати. Група розвинулась та організувалась у кілька «осередків», які, здавалось діяли незалежно, хоча й були підзвітні «наглядачеві». Незалежна структура таких осередків — було головною відмінністю Картелю Калі від Медельїнського картелю. Картель Калі діяв як група незалежних злочинних організацій пов'язаних між собою, на відміну від структури медельїнців з єдиним лідером на чолі — Паблом Ескобаром.
Злочинна діяльність
Наркоторгівля Картель Калі, який розпочав з торгівлі марихуаною, незабаром перейшов до кокаїну через простоту транспортування та більшу прибутковість. Картель був відомий своїми інноваціями в торгівлі та виробництві кокаїну, переміщуючи свої нарколабораторії з Колумбії до Перу та Болівії. Також вони стали першовідкривачами шляху поставок кокаїну через Панаму. Картель також диверсифікувався на опій, і, як повідомлялося, привіз японського хіміка для удосконалення процедури його очищенню.
Згідно рапортів та свідчень Томаса Константіна перед Конгресом Сполучених Штатів Америки, "Калі стане домінуючою групою з торгівлі південноамериканським героїном країн через їх доступ до районів Колумбії, де вирощують опіум ". Дебати щодо участі картелю в торгівлі героїном залишаються до сьогодні. Вважається, що лідери картелів не брали участь у торгівлі героїном; однак наближені до них особи, такі як Іван Урдінола-Грахалес торгували. Вважається, що їхні стосунки призвели до співпраці з центрами розповсюдження героїну.
Вважалось, що в свій розквіт Картель Калі контролював понад 90 % світового ринку кокаїну, та мав безпосереднє відношення до зростання ринку кокаїну в Європі, де також контролював 90 % ринку. До середини 1990-х років наркоімперія Картелю Калі була багатомільярдним підприємством.
Відмивання грошей
З метою відмивання грошових надходжень від наркоторгівлі, Картель Калі інтенсивно вкладав свої кошти в законні бізнеси, а також у відомі компанії, щоб замаскувати походження грошей. Вважається, що в 1996 році картель отримав 7 мільярдів доларів річного доходу лише з надходжень із США. З припливом грошових коштів виникає потреба відмити кошти. Одним з перших прикладів відмивання грошей картелем відбувся, коли Хільберто Родрігес Орехуела спромігся посісти посаду голови правління Банко де Трабахадорес (Banco de Trabajadores). Вважалося, що банк використовувався для відмивання коштів Картелю Калі, а також Медельїнського картелю Пабло Ескобара. Членам Картеля було дозволено через свій зв'язок з Хільберто отримувати кредитні рахунки та брати позики без погашення.
Скориставшись існуючою базою у банківській сфері, Хільберто Родрігес Орехуела створив банк First InterAmericas Bank, який вів діяльність в Панамі. В інтерв'ю журналу Time, Хільберто визнав, що через цей банк дійсно відмивались гроші, однак фінансові операції були легальними. Саме ці відмивання грошей, які, за словами Хільберто, були «відповідно до панамського законодавства фінансовими операціями», призвели до його переслідування владою США.
У 1979 році Хільберто започаткував мережу з понад 30 радіостанцій під назвою «Grupo Radial Colombiano» та фармацевтичну компанію під назвою «Drogas la Rebaja», яка налічувала понад 400 аптек в 28 містах, в яких працювало 4200 робітників. Вартість фармацевтичної мережі оцінювалася в $ 216 мільйонів.
Факт того, що мережею володів Картель Калі стало приводом, що аптеки перетворились на цілі для Пабла Ескобара, де за його наказом з січня 1988 року по 4 травня 1990 року прогриміло 85 вибухів, забравши життя 27 людей.
Зв'язки з російським урядом St. Petersburg Immobilien und Beteiligungs AG або SPAG — компанії з нерухомості, зареєстровані в Німеччині під контролем Володимира Путіна в 1992 році, які за підозрами німецької поліції спонсорували злочинні угруповання Санкт-Петербургу, колумбійських наркобаронів та міжконтинентальне відмивання грошей. Співзасновник компанії Рудольф Ріттер був заарештований у Ліхтенштейні за відмивання наркогрошей для Картелю Калі.
Колишній охоронець Президента України Микола Мельниченко здійснив прослуховування наступної розмови між Президентом України Леонідом Кучмою та головою СБУ Леонідом Деркачем про SPAG: (Текст згідно джерела)Leonid Derkach: Leonid Danilovich. We've got some interesting material here from the Germans. One of them has been arrested. Leonid Kuchma (reading aloud): Ritter, Rudolf Ritter. Leonid Derkach: Yes, and about that affair, the drug smuggling. Here are the documents. They gave them all out. Here's Vova Putin, too. Leonid Kuchma: There's something about Putin there? Leonid Derkach: The Russians have already been buying everything up. Here are all the documents. We're the only ones that still have them now. I think that [FSB chief] Nikolai Patrushev is coming from the 15th to the 17th. This will give him something to work with. This is what we'll keep. They want to shove the whole affair under the carpet. Пізніше у розмові Деркач заявляє, що «вони придбали всі ці документи по всій Європі, а все, що залишилось решта — в наших руках».
Фізичні розправи
Дисципліна всередині картелю Для забезпечення дисципліни в середині картелю часто було достатньо погроз застосування насилля, тому що структура картелю була побудована таким чином, що тільки люди, які мали родину в Колумбії, здійснюватимуть операції, що мають стосунок до США. Досяжність до сімей членів картелю ставали гарантією того, що вони не стануть співпрацювати з правоохоронними органами або відмовляться розраховуватись за отриманий товар. Загроза смерті висіла і над тими, хто допустив помилки. Вважається, що картель часто вбивав молодших членів, які допустили грубі помилки.
Соціальна чистка У своїй книзі «Кінець тисячоліття» Мануель Кастеллс стверджує, що Картель Калі брав участь у соціальній чистці сотень «покидьків» (). До «покидьків» включали повій, безпритульних дітей, дрібних злодіїв, гомосексуалів та бездомних.
Разом з деякими з місцевими жителями Картель Калі формував «групи з соціального очищення» (), які вбивали «покидьків», часто залишаючи на них знаки, що вказували: " "("чистий Калі, прекрасний Калі"). Тіла вбитих часто кидали в річку Каука, яка згодом стала називатися «Річка смерті». Муніципалітет Марселли в Рисаральді врешті-решт збанкротували через витрати пов'язанні з упізнанням трупів та проведення розтинів.
Воєнізовані формування
У 1980-х та на початку 1990-х партизани-комуністи завдали удару по наркокартелях. У 1981 році тодішня партизанська група «Рух 19 квітня», (М-19) викрала Марту Нієвес Очоа, сестру братів Очоа з Медельїнського картелю - Хорхе, Фабіо та Хуана Давіда. М-19 вимагала викуп у розмірі 15 мільйонів доларів за безпечне звільнення Марти, але вимога була відхилена. У відповідь на викрадення Медельїнський картель та Картель Калі, а також пов'язані з ними наркоторговці утворили групу (MAS; «Смерть викрадачам»). Картелі забезпечили MAS усім необхідним: зарплатами, обладнанням, зброєю. Листівки, що сповіщали про утворення MAS були скинуті на футбольне поле в Калі. MAS почав мститися, захоплюючи та катуючи членів М-19 в помсту. Протягом 3 днів Марту Нієвес звільнили. Попри це група MAS продовжувала діяти, їм приписували сотні вбивств.
У 1992 році партизанське угрупування Революційні збройні сили Колумбії (FARC) викрало Крістіну Сантакрус, дочку лідера картеля Калі Хосе Сантакруса Лондоньйо. FARC вимагало в обмін на безпечне повернення Крістіни викуп у розмірі $10 мільйонів. У відповідь Картель Калі викрав 20 або й більше членів Комуністичної партії Колумбії, Патріотичного союзу, Об'єднаного робітничого союзу та сестру Пабло Кататумбо, представника Координаційної ради партизанської партії Сімона Болівара. Врешті-решт після переговорів Крістіну та сестру Кататумбо звільнили. Невідомо, що сталося з іншими заручниками, захопленими картелем.
Під час «наркотерору», влаштованого Пабло Ескобаром уряді Колумбії, вважається, що найманий вбивця намагався вбити Ерреру, коли він відвідував спортивні змагання. Стрілець відкрив вогонь з автомата по натовпу, де сидів Еррера, убивши 19 осіб; при цьому не влучив у Ерреру. Вважається, що Еррера є засновником Лос Пепес, групи, яка діяла поряд із владою з наміром вбити або захопити Пабло Ескобара.
Після цього Картель Калі найняв колумбійського військового Хорхе Сальседо, щоб він допоміг їм здійснити вбивство Пабло Ескобара. Сальседо в минулому товаришував з групою найманців, яку найняв для ведення війни проти лівих партизанських сил в операції, яка була санкціонована військовими Колумбії. Група найманців складалася з 12 осіб - це були колишні солдати спецоперацій, включаючи британську спеціальну повітряну службу. Сальседо вважав це завдання своїм патріотичним обов'язком, прийнявши пропозицію картелю.
Група колишніх британських солдатів, що брала участь в замаху на Пабла Ескобара тренувалися кілька місяців, поки не дочекалась слушної миті, коли Ескобар мав долучитись до святкувань з приводу перемоги його футбольної команди у турнірі. Для раптової атаки рано вранці, вони планували скористатись двома гелікоптерами MD Helicopters MD 500 з важким озброєнням, на які завчасно нанесли поліцейські знаки розрізнення. Під час польоту один з вертольотів врізався в гору за декілька хвилин до цілі. Пілот загинув під час аварії. План був скасований і замість атаки їм довелося проводити рятувальну операцію на крутому схилі гори.