Джеральд МурРаспространённая передача фамилии в русских текстах; более точная передача — Мор (англ. Gerald Martin Moore; року, Вотфорд — року, Пенн) — британський піаніст та концертмейстер.
Біографія Юність провів у Торонто, де навчався у Майкла Гамбурга і Альберто Герреро. Як концертмейстер співпрацював з багатьма видатними співаками свого часу: Кірстен Флагстад, Елізабет Шуман, Дітріхом Фішер-Діскау, Елізабет Шварцкопф, Вікторією де лос Анхелес, Хансом Хоттером, Дженіт Бейкер, Крістою Людвіг, Миколою Гедда, Джоан Сазерленд та іншими. Працював зі скрипалями Ієгуді Менухіним, Йозефом Сігеті і Йозефом Хассидом, вілончелістами Паблом Казальсом і Жаклін дю Прі і багатьма іншими. Його заслугою є те, що він підвищив статус концертмейстера від підпорядкованого до рівноправного творчого партнера. Припинив виступи у 1967 році, але і після цього здійснював студійні записи.
У 1954 рокові Мур став Кавалером ордену Британської імперії II ступеня. Він був доктором музики Кембриджського університету і почесним доктором літератури Сассекського університету, почесним членом Королівської музичної академії.
Автор декількох навчальних книг та спогадів.
Публікації
Нескромний концертмейстер (The Unashamed Accompanist) 1943 Співак та концертмейстер (Singer and Accompanist) 1953 Чи не занадто голосно? (Am I too loud?) 1962 Вокальні цикли Шуберта (The Schubert Song Cycles) 1975 Прощальний концерт (Farewell Recital) 1978 Furthermoore 1983
Посилання
Мур Д. // Корто — Октоль. — М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1976. — (Энциклопедии. Словари. Справочники : Музыкальная энциклопедия : [в 6 т.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш ; 1973—1982, т. 3).
Примітки