Орта́-Кєсє́к-Отарко́й () — скасоване село в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим, включене до складу Фронтового, зараз східна частина села, розташовувалося на лівому березі річки БельбекКарта РККА Крыма • 1 км. // Etomesto.ru (1941)..
Історія Судячи з назви — Орта-Кесек-Отаркой, що перекладається, як Середня частина Отаркою — в останній період Кримського ханства, це була усього лише ділянка великого села Отаркой, але вже в «Камеральному Описі Криму 1784 року», у Мангупському кадиликі Бахчисарайського каймаканства значаться поруч 2 села ОтарЛашков Ф. Ф. Камеральное описание Крыма, 1784 года: Каймаканствы и в оных каймаканами кто состоит. // Известия Таврической ученой архивной комиссии. — Симф. : Типогр. Таврическ. Губ. Земства, 1888. — Т. 6.. Після анексії Криму Російською імперією 19 квітня 1783 года, 19 лютого 1784 року іменним указом Катерини II сенату, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село було приписано до Сімферопольського повітуГржибовская, 1999, Указ Екатерины II об образовании Таврической области. 8 февраля 1784 года, стр. 117.. Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входило в Акмечетський повіт Новоросійської губернії. За новим адміністративним поділом, після створення 8 жовтня 1802 року Таврійської губернії, Орта-Кесек-Отаркой було включено до складу Чоргунської волості Сімферопольського повіту.
За «Відомостями про всі селища в Сімферопольському повіті, які складені з показань в якій волості скільки числом дворів і душ» від 9 жовтня 1805 року, в Орта-Кісек налічувалося 20 дворів, у яких проживали 102 особи кримських татар і 39 циганЛашков Ф. Ф.. Сборник документов по истории Крымско-татарского землевладения. // Известия таврической учёной комиссии. // А. И. Маркевич. — Таврическая учёная архивная комиссия. — Симферополь: Типография Таврического губернского правления, 1897. — Т. 26. — С. 87.. На військово-топографічній карті генерал-майора Мухіна 1817 року в одному загальному селі Отаркой позначено 45 дворівВоенная топографическая карта полуострова Крым, составленная Мухиным. // Etomesto.ru (1817).. Після реформи волосного поділу 1829 року Орта-Кісек-Отаркой, згідно «Відомостям про казенні волості Таврійської губернії 1829 року», віднесли до Дуванкійської волості (перетвореної з Чоргунської)Гржибовская, 1999, Ведомость о казённых волостях Таврической губернии 1829 г. с. 127.. На карті 1842 року Орта-Кесек-Отаркой позначено з 24 дворамиВоенно-топографическая карта Крыма полковника Бетева // Etomesto.ru (1842)..
У 1860-х роках, після Земської реформи Олександра II, село залишилося в складі перетвореної Дуванкійської волості. Згідно «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року», складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, Орта-Кісек-Отаркой — кримськотатарське село з 37 дворами, 145 жителями і мечеттю при річці Бельбек Таврическая губерния. Список населённых мест по сведениям 1864 г. / М. Раевский. // — Центральный статистический комитет Министерства внутренних дел. — СПб: Типография Карла Вульфа, 1865. — С. 44. — 137 с. — (Списки населенных мест Российской империи).. На трьохверстовій карті Шуберта 1865—1876 року, у селі Отар-Кісек-Отаркой позначено 33 двориТрехверстовка Крыма. Военно-топографическая карта. // Etomesto.ru (1865).. На 1886 рік в селі Орта-Кісек-Отаркой, згідно з довідником «Волості і важливі поселення Європейської Росії», проживало 257 чоловік в 53 домогосподарствах, діяли мечеть і лавкаВолости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. // — Санкт-Петербург: Статистический комитет МВД, 1886. — Т. 8. — С. 70. — 157 с.. В «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889 року», за результатами Х ревізії 1887 року, у селі Орта-Кісек-Отаркой значилося 59 дворів і 315 жителівВернер К. А. Алфавитный список селений // Сборник статистических сведений по Таврической губернии. // — Симферополь: Типография газеты Крым, 1889. — Т. 9. — 698 с.. На верстовій карті 1889—1890 року в селі 45 дворів з лише кримськотатарським населеннямВерстовка Крыма от Военно-топографического Депо. (Центр и ЮБК). // Etomesto.ru (1890)..
Після Земської реформи 1890-х років село залишилися в складі перетвореної Дуванкійської волості. Згідно «Пам'ятній книжці Таврійської губернії на 1892 рік», у селі Орта-Кісек-Отаркой, яке входило в Дуванкійське сільське суспільство, значилося 323 жителя в 57 домогосподарствах, які володіли 766 десятинами земліТаврический Губернский Статистический комитет. Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1892 год. // — 1892. — С. 70.. За «Пам'ятною книжкою Таврійської губернії на 1902 рік» в селі Орта-Кісек-Отаркой, яке входило в Дуванкійське сільське суспільство, значилося 334 жителя в 46 домогосподарствахТаврический Губернский Статистический комитет. Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1902 год. // — 1902. — С. 124—125.. У 1913 році в селі велося будівництво мектеби. За «Статистичним довідником Таврійської губернії. Ч. II-а. Статистичний нарис, випуск шостий Сімферопольський повіт, 1915 рік», у селі Орта-Кісек-Отаркой Дуванкійської волості Сімферопольського повіту значилося 75 дворів з кримськотатарським населенням в кількості 560 осіб приписних жителів і 12 — «сторонніх». Сільське господарство мало 80 коней, 14 волів, 40 коров, 36 лошат і телят та 360 голів дрібної худоби.Часть 2. Выпуск 6. Список населенных пунктов. Симферопольский уезд // Статистический справочник Таврической губернии / сост. Ф. Н. Андриевский; под ред. М. Е. Бененсона. // — Симферополь, 1915. — С. 40..
Після окупації Криму більшовиками, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 була скасована волосна система і село увійшло до складу Бахчисарайського району Сімферопольського повітуИстория городов и сел Украинской ССР. / П. Т. Тронько. — 1974. — Т. 12. — С. 521. — 15 000 экз., а в 1922 році повіти отримали назву округів И. М. Саркизов-Серазини. Население и промышленность. // Крым. Путеводитель. // — Москва-Ленинград: Земля и фабрика, 1925. — С. 55—88. — 416 с.. 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, в адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, у результаті яких був створений Бахчисарайський район і село включили до його складуАдминистративно-территориальное деление Крыма.. Згідно зі Списком населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926 року, у селі Орта-Кесек-Отаркой, Біюк-Отаркойскої сільради Бахчисарайського району, значилося 93 двори, всі селянські, населення становило 366 осіб (176 чоловіків та 190 жінок). У національному відношенні враховано: 357 кримських татар і 9 росіянКоллектив авторов (Крымское ЦСУ). Список населенных пунктов Крымской АССР по всесоюзной переписи 17 декабря 1926 года. // — Симферополь: Крымское центральное статистическое управление., 1927. — С. 14-15. — 219 с.. За даними Всесоюзного перепису населення 1939 року в селі проживало 218 чоловікМузафаров Р. И. Крымскотатарская энциклопедия. — Симферополь: Ватан, 1993. — Т. 1 /А — К/. — 424 с. — 100 000 экз.. Надалі в доступних джерелах не зустрічається — можливо, переживши війну — в 1941 році через село проходила перша лінія оборони міста Севастополя65 років тому почалася героїчна оборона Севастополя. і депортацію в 1944 році кримських татар, які залишилися, спорожніле село злили з таким же спорожнілим Біюк-Отаркоєм з назвою Отаркой (далі в документах не зустрічається).
Динаміка кількості населення
Зміна чисельності населення Роки 1805 1864 1886 1887 1892 Населення 102 145 257 315 323 Роки 1902 1915 1926 1939 Населення 334 560 366 218
Примітки