Українсько-канадська асоціація громадянських свобод (УКАГС) () — незалежна, позапартійна освітня та дослідницька організація. Створена в 1986 році після розпуску «Комісії з питань громадянських свобод» (яку приєднали до Конґресу Українців Канади)Guly, The Ukrainian Weekly, Jan. 24, 1993, p. 4 & 17.. Усі члени в організації є на добровільних засадах та були особливо активними в боротьбі за визнання, реституцію та примирення стосовно Перших канадських національно-інтернованих операційThe Ukrainian Weekly, Sept. 4, 2005, p. 1 & 4.The Ukrainian Weekly, Nov. 8, 2009, p. 1 & 18.Luciuk et. al, Roll Call.. Посприяли забезпеченню компенсацій інтернованим українцям, які були здійснені у 2008 році урядом Канади за допомогою Конґресу Українців Канади та Фонду Тараса ШевченкаLuciuk and Martin, The Ukrainian Weekly, Sept. 11, 2005, p. 6, 14 & 18. (див. InternmentCanada.ca ). Вони також оскаржують звинувачення щодо «нацистських військових злочинців», які втекли з Східної Європи та зараз переховуються в КанадіGuly, The Ukrainian Weekly, Feb. 18, 1996, p. 4.The Ukrainian Weekly, Jan. 7, 2001, p. 24-25.. Водночас вказали на присутність у Канаді ветеранів НКВС / СМЕРШ / КДБ та допомогли підвищити проінформованість канадської громадськості про радянські та комуністичні воєнні злочини та комуністичні злочини проти людстваThe Ukrainian Weekly, Feb. 18, 1996, p. 4 & 15. (зокрема про Голодомор в Україні 1932—1933 років). Створюють численні громадські заходи на яких ретранслюють позицію українців Канади. Першим головою УКАГС був адвокат Джон Б. ГрегоровичLemieszewski, The Ukrainian Weekly, June 29, 1997, p. 8 & 18.. Нинішній голова Роман Закалюжний.

Члени УКАГС щорічно збираються на конклавах, що проводяться в різних містах країни, часто узгоджуючи дати зустрічей з урочистим відкриттям тримовних історичних знаків, які вшановують жертв операцій інтернування на території колишніх таборів, або вшановують інші історичні події в українській та українсько-канадській історії. Асоціація та її прихильники встановили два десятки тримовних знаків та чотири статуї на території КанадиGuly, The Ukrainian Weekly, July 28, 1996, p. 8 & 18., УкраїниThe Ukrainian Weekly, Sept. 10, 2000, p. 4. та ФранціїThe Ukrainian Weekly, Aug. 28, 2005, p. 1 & 20., де вшанували Пилипа КоновалаLuciuk and Sorobey, Konowal..Також організація пом'янула українсько-канадських військовослужбовців, які воювали під час Другої світової війни (Лондон, Англія)The Ukrainian Weekly, Dec. 31, 1995, p. 19.The Ukrainian Weekly, Aug. 27, 1995, p. 7.; вшанували валлійського журналіста Гарета Джонса, який розказав правду про Голодомор. УКАГС також замовила видання низки статей та книг, які розповсюджуються по всьому світу. Видання містять теми про Голодомор, Англо-американське бачення незалежності України, український націоналістичний рух до, під час і після Другої світової війниThe Ukrainian Weekly, Jan. 7, 2001, p. 25. та радянські злочини проти людства і комуністичні військові злочини. У 2003—2004 роках УКАГС проводила агітацію за скасування Пулітцерівської премії за 1932 рік, яка була присвоєна Волтеру Дюранті, спеціальному кореспонденту «New York Times» у Москві (1922—1934 роках). У 1933 році, під час Голодомору, Дюранті писав, що «голоду не було», і критикував статті інших західних журналістів як «невдалі прогнози приреченості Союзу»Columbia Journalism Review, p. 43(6); New York Times, p. A-24..

Одна з крайніх кампаній організації (розпочалася наприкінці зими 2010 року) просувала ідею, щоб усі 12 галерей Канадського музею з прав людини були тематичними, порівняльними та всеосяжними, а не такими, які піднімають тему страждання якоїсь однієї чи двох громад країни, нехтуючи при цьому іншими. З цією метою асоціація розповсюдила тисячі протестних листівок та опублікувала текст у «The Hill Times» (31 січня 2011 року). Деякі критики УКАГС намагаються цензерувати організацію або навіть закликати не висловлюватися членам спілки на публічних дискусіях щодо національних галерей, хоча Канадський музей з прав людини фінансується канадськими платниками податків. Ще одна крайня кампанія організації (лютий 2016 року) передбачає звернення до міністра з питань канадської спадщини, Мелані Джолі, з проханням допомогти врятувати та повторно освятити кладовище колишнього табору інтернованих «», що у Квебеку.

УКАГС продовжує залишатися волонтерською організацією, підтримуваною пожертвами та працею тисячі канадців українського походження.

Видання, які вийшли за підтримки УКАГС Деякі книги та брошури, опубліковані за підтримки УКАГС:

Lubomyr Luciuk and Ron Sorobey, Konowal: A Canadian Hero (Kingston, Ont.: Kashtan Press, 2000)

Див. також Українці Канади Інтерновані українці Канади Пилип Коновал

Примітки

Джерела

(Буклет для інтерн)

Lubomyr Luciuk and Ron Sorobey, Konowal: A Canadian Hero (Kingston, Ont.: Kashtan Press, 2000)

Redressing history's horrors.(Enemy aliens, Prisoners of War and In Fear of the Barbed Wire Fence; bibliography). The Beaver: Exploring Canada's History 83.2 (April–May 2003): p54(2). (1112 words)

Посилання Вебсайт Українсько-канадської асоціації громадських свобод Вебсайт Канадського фонду визнання інтернатів Першої світової війни Блог