«Олімпія» () — колишній латвійський футбольний клуб з міста Лієпая, який існував у міжвоєнний період і був одним з найсильніших клубів країни.

Від 1925 до 1940 року «Олімпія» грала в чемпіонаті незалежної Латвії і сім разів ставала чемпіоном країни, шість разів — срібним призером і двічі посідала 4-е місце, здобувши у 164 іграх 110 перемог, 25 нічиїх, 29 поразок, різниця м'ячів 447—112. Найбільш переконливим був результат в 1936 році — в 14 зустрічах 12 перемог і 2 нічиї. Команда неодноразово володіла «Кубком Риги», який розігрували найсильніші команди Латвії.

Після приєднання Латвії до СРСР на основі «Олімпії» у 1945 році створили радянський клуб «Даугава» (Лієпая).

Історія

Ранні роки Свою назву спортивне товариство дістало в 1913 році, коли в «Олімпію» перейменували в 2-е Лієпайське товариство велоспорту, засноване 20 березня 1909 року. У роки Латвійської Республіки «Олімпія» була провідним спортивним товариством Лієпаї, яке мало свій стадіон, велотрек, яхт-клуб, плавальний басейн, а також місця, де можна займатися велоспортом, боксом, легкою атлетикою, штангою, баскетболом, волейболом, хокеєм, настільним тенісом, вітрильним та іншими видами спорту.

Найпопулярнішим був футбол, який у товаристві став культивуватись на початку двадцятих років. Футбольну команду створили 1922 року.

23 вересня 1923 року пройшла перша офіційна гра в історії команди — в першості Курземе з лієпайським ЛНСМ 1:2. Перша зустріч з футболістами іншого міста — 9 липня з ризьким ЛСО 2:2.

1924 року команда здобула перший титул чемпіона Курземе. Чемпіонами стали Лерумс, Балодіс, Сердіеніс, Кронлакс, Піколс, Тілс, Блументалс, Берч, Дуданець, Куликовський та Блузманіс. Спроба піднятися вище не вдалася — у вирішальному поєдинку за звання чемпіона провінцій Латвії команда зазнала поразки з рахунком 0:1 від команди з Цесіса. Тоді ж провели й перші міжнародні ігри «Олімпії» — в Клайпеді з литовською командою СВ 2:4 і 1:6, в Лієпаї з клайпедцями 2:5.

А вже наступного 1925 року були завойовані чемпіонські звання і Курземе, і провінції Латвії. Фінали цих турнірів виграні з рахунком відповідно 12:0 і 7:0. Як найкращій провінційній команді «Олімпії» надали право грати з кращою командою з Риги за звання чемпіона Латвії, але в Ризі за присутності 4000 глядачів у додатковий час команда зазнала поразки з рахунком 3:4 від РФК. Того ж року всі 8 міжнародних зустрічей проведені в гостях — у Клайпеді, Каунасі та Східній Пруссії, і в них здобуті 4 перемоги.

1926 року чемпіон уперше визначався за коловою системою. 5 команд фінального етапу зустрічались між собою по разу і «Олімпія» посіла 2-е місце, відставши на два очки від РФК. З 8 міжнародних зустрічей, в яких здобуті перемоги, найзначнішими стали матчі з чемпіоном Естонії «Калевом» (у Таллінні) 1:7 і в Лієпаї 3:2, а також перемога з рахунком 9:2 в Лієпаї над чемпіоном Східної Пруссії тільзитською . З 28 забитих м'ячів у міжнародних зустрічах найбільше на рахунку Блузманіса — 7.

У чемпіонатах Латвії

1927 Починаючи з 1927 року, першість Латвії стала проводитись за коловою системою, до неї були включені команди з усіх регіонів і вона дістала назву Вища ліга. Там «Олімпія» посіла переконливе 1-е місце серед 4 команд — на 4 очки попереду РФК. З 12 м'ячами найкращим бомбардиром став Дуданець — 4. Єдиної поразки «Олімпія» записала на свій рахунок за неявку на останню гру в Ригу, яка вже не мала значення для визначення переможця. Перше для футболістів звання чемпіона Латвії під керівництвом тренера з Відня В. Малошека завоювали Мінстеряніс, Піколс, Фелсберг, Тілс, Іленс, Станкус, Кронлакс, Матушенок, Блументалс, Жінс, Дуданець, Куликовський, Дамбревіц, Бумейстрас, Лауманіс. Перший більш дальній гість Лієпаї — з Брно, в якому господарі поступилися з рахунком 0:5. В інших 10 міжнародних зустрічах з командами Литви, Естонії та Східної Пруссії — 6 перемог. З 30 м'ячів 12 провів Жінс.

1928 У наступному чемпіонаті Латвії 1928 року серед 5 команд «Олімпія» знову переконливо посіла 1-е місце — на 4 очки попереду РФК. Найбільше м'ячів забив Дамбревіц — 6 з 22. Тоді ж уперше завойований Кубок Риги, боротьбу за який вели найкращі команди республіки. Під керівництвом тренера з Відня Б. Зінгера успіху команда домоглася в такому складі: Мінстеряніс, Лаздіньш, Піколс, Тілс, Лауманіс, Іленс, Фелсберг, Кронлакс, Матушенок, Циммер, Скінч, Бумейстарс, Дамбревіц, Жінс, Дуданець, Блументалс, Станкус, Зейц. З 11 міжнародних ігор (в них здобули 3 перемоги) найбільш значними є перші зустрічі з командами Королівства Угорщини, Австрії та Англії. Результати були невисокі: з командою з Йоркшира — 2:5, з відомою в Європі віденською «Гертою» (з рядом гравців зі збірної Австрії) 0:5 і 1:3, а з будапештським «Немзеті» 0:9, хоча в матчі-реванші рахунок був 3:3. Дуданець провів 6 м'ячів з 13.

1929 У чемпіонаті Латвії 1929 року в турнірі серед 5 команд третій сезон поспіль 1-е місце посідає «Олімпія», цього разу лише на 2 очки попереду РФК, який перемогли лієпайці з рахунком 6:2. З 27 м'ячів Дамбревіц забив 11. У фіналі Кубка Риги з «Любителем» рахунок був 9:0. Цей успіх під керівництвом Б. Зінгера забезпечили Лаздіньш, Піколс, Лауманіс, Тілс, Бендорфс, Кронлакс, Станкус, Бумейстарс, Жінс, Дамбревіц, Дуданець, Куликовський, Бісенієкс, Матушенок, Блументалс, Скінч, Зейц. У 12 міжнародних іграх з командами Литви, Естонії і трьома з Австрії, в тому числі з АСК Грацом з трьома гравцями Австрії з 35 м'ячів Дамбревіц провів 15.

1930 У першості республіки 1930 року серед 7 команд «Олімпія» стала другою, лише на 2 очки позаду РФК, у яких лієпайці виграли, але фатальним виявилася поразка на своєму полі від аутсайдера . На рахунку Скінча виявилося 10 м'ячів з 29. Натомість третій рік поспіль був завойований Кубок Риги, в фіналі в драматичному поєдинку (на останніх хвилинах Лагздіньш відбив два 11-метрових штрафних удари) був переграний з рахунком 1:0 РФК. У 7 міжнародних зустрічах команда здобула лише одну перемогу, а також престижну нічию (1:) з уславленою віденською «Гертою». Невдачею завершилося знайомство з фінськими футболістами — у всіх трьох іграх були поразки, та ще й у Гельсінкі зі збірною міста розгром з рахунком 1:8. З 9 м'ячів міжнародних турнірів 3 провів Жінс.

1931 У чемпіонаті Латвії 1931 року в турнірі з 8 команд здобули 2-е місце — тільки на одне очко позаду РФК. Скінч провів 15 м'ячів з 38. У 3 міжнародних зустрічах з командами Чехословаччини і Австрії зазнали поразок. Зате у лієпайців виникла можливість познайомитися з прославленою віденською командою Вінер АК (0:7) з 4 гравцями збірної Австрії, серед яких був легендарний воротар Рудольф Гіден.

1932 У чемпіонаті Латвії 1932 року команда вперше опустилась нижче 2-го місця, посівши низьке для себе 4-е місце. Хоча й були переможені РФК, і новий чемпіон АСК, до 1-го місця не вистачило 3 очок. З 38 м'ячів 9 забив Кікутс. Міжнародних ігор зіграли всього 5 — з командами Литви та Естонії, в яких здобуті 2 перемоги. З 14 м'ячів Кікутс провів 3.

1933 У першості Латвії 1933 року серед 8 команд «Олімпія» після трирічної перерви повернула собі чемпіонство, набравши на 2 очки більше за РФК. Перемогу вибороли Лаздіньш, Тілс, Кікутс, Скінч, Буджанс, Жінс, Воскобойников, Виноградов. З 37 м'ячів Скінч забив 11. Заключний етап турніру був дуже інтригуючим. «Олімпія» стала лідером лише за 3 тури до кінця, перемігши в Лієпаї в присутності 3500 глядачів РФК з рахунком 1:0. А звання чемпіона забезпечила в останній зустрічі в Ризі з «Уніоном» (Рига), коли була потрібна лише перемога, і переможний гол (3:2) провели тільки на останніх хвилинах. В обох цих іграх усі м'ячі забив Кікутс. У всіх 5 міжнародних зустрічах з командами Чехословаччини, Литви та Естонії перемогли, а Жінс провів 6 з 20 м'ячів.

1934 У наступному 1934 році «Олімпія» вдруге і востаннє опинилась у першості Латвії поза першою двійкою, посівши 4-е місце серед 8 команд. Цього разу до першого місця було досить далеко — 8 очок, однак від 2-го місця їх віддалили лише 2 очки. З 32 м'ячів Воскобойников забив 12, причому в одній грі (з ХСМ) відразу 5. Цього ж року відбулася лише одна міжнародна гра — з відомою командою з Чехії «Жиденіце», в якій латвійці зазнали поразки з рахунком 1:2.

1935 1935 року «Олімпія» посіла 2-е місце в чемпіонаті Латвії серед 8 команд — на 6 очок позаду РФК, який хоча і вдалося перемогти, але очки, роздаровані командам з середньої частини таблиці, не дозволили святкувати чемпіонство. 14 м'ячів з 29 провів Добеліс. У 7 міжнародних іграх з командами Литви та Угорщини здобуто 4 перемоги, в тому числі з рахунком 3:2 над «Бочкаї» з 7 гравцями збірної Угорщини в складі. Добеліс забив 7 м'ячів з 20.

1936 1936 року «Олімпія» вчергове стала чемпіоном Латвії серед 8 команд — на 3 очка попереду АСК. Тоді ж «Олімпію» починає і продовжує 4 роки поспіль тренувати колишній форвард збірної Австрії . Звання чемпіонів завоювали Лаздіньш, Речинський, Лайманіс, Тілс, Зіньгіс, Кронлакс, Дзервенс, Станкус, брати Кікути, Жінс, Воскобойников, Добеліс, Канепс, Дуданець, Юрченко. Канепс забив 13 м'ячів з 37, а в одній грі (з ХСМ) всі 5. Закінчення чемпіонату вийшло досить скандальним, АСК опротестував виграш у Лієпаї, через що призначили перегравання, і «Олімпія» в присутності 3500 уболівальників під час дощу і в бурю виграла з рахунком 3:1. Другий тайм цієї гри транслювало Латвійське радіо, репортаж якого прослухав президент і прем'єр-міністр республіки диктатор Карліс Улманіс, який і привітав лієпайців. У 9 міжнародних зустрічах з командами Литви, Угорщини, Румунії та Болгарії здобуто 3 перемоги, в тому числі з рахунком 4:3 над чемпіоном Болгарії софійським «Левскі», в складі якого виступали 8 гравців національної збірної. З 21 командного голи 6 провів Воскобойников.

1937/38 1937 рік став роком змін у латвійському футболі й в «Олімпії». Першість вперше пройшла у форматі осінь — весна, тобто перше коло восени, а друге — навесні, тому в цьому році звання чемпіона не розігрувалось. «Олімпію» покинули 7 провідних гравців, і все ж лієпайці в оновленому складі восени в 6 іграх здобули 5 перемог. У розіграші кубка Латвії відбулась найбільша сенсація сезону — «Олімпія» програла команді «Цесіс». Також сезон став дуже багатий на міжнародні зустрічі. У 12 іграх (4 перемоги) лієпайці зустрілися з 8 командами з 5 країн, у тому числі з чемпіоном Палестини тель-авівським «Хапоелем» (3:2), чемпіоном Південної Франції «Бордо» (2:2 і 2:2), відомими угорськими командами «Будафок» (4:2 і 2:1), «Кішпешт» (0:5) і «Сегед» (0:7 і 1:1), провели турне по Польщі (у Катовицях 0:5 і Хожуві 1:6). Хейбліх провів 6 з 22 командних м'ячів.

За підсумками сезону 1937/38 «Олімпія» стала чемпіоном Латвії в конкуренції 8 команд — на 3 очка попереду РФК. Звання чемпіонів завоювали Лаздіньш, Речинський, Лауманіс, Тілс, В. Зіньгіс, Егерс, Круміньш, Медніс, Хейбліх, Юрченко, Крішянов, Е. Зіньгіс, Зейц. 11 з 14 м'ячів забив Крішянов. Також цей рік виявився найпліднішим на міжнародні зустрічі сезон — 14 поєдинків з клубами Литви, Естонії, Польщі, Угорщини, Чехословаччини і Франції. Серед 6 перемог і 9:3 над студентською збірною Чехословаччини, 3:2 над командою з Пльзеня з декількома гравцями національної збірної в складі. Успіхом є також мінімальна поразка (0:1) команді німецького міста Страсбурга, в складі якої грали колишні збірники Німеччини і Австрії, і нічийний результат турне по Польщі. Крішянов провів 16 з 39 м'ячів. В останні дні 1938 року «Олімпія» вирушила до Голландії, однак зіграти не вдалося — несподівано вдарив сильний мороз і випав глибокий сніг.

1937/38