Хворостя́нка (до 1948 року — Верхній Узенба́ш і Нижній Узенба́ш, раніше Чамли́-Озенба́ш; ) — зникле село в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим, знаходилося на півдні району, за 3 км на схід від села Рідне, коло витоку річки Уппа. В перекладі означає: «узень» — річка, «баш» — вершина.
Історія Узенбаш, як і навколишні села, мабуть, відноситься до найдавніших поселень південно-західного Криму, заснованих (за результатами археологічних розкопок) приблизно в середині IV століттяИванова О. С. Краснолаковая керамика из раскопок могильника в балке Алмалык-дере // «Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии». — Симферополь: Крымский федеральный университет им. В. И. Вернадского, 2009. — Т. 15. — С. 26—88., або, на думку деяких істориків, набагато раніше (IV-III століття до н. е)Райнер Шрег. К вопросу изучения освоения округи Мангупа и Эски-Кермена в эпоху Великого переселения народов и средние века с точки зрения археологии поселения и окружающей среды // «Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии». — Симферополь: Крымский федеральный университет им. В. И. Вернадского, 2009. — Т. 15. — С. 174—195., нащадками готів і аланівКизилов М. Б., Масякин В. В., Храпунов И. Н. Готы. Аланы. // От киммерийцев до крымчаков (народы Крыма с древнейших времен до конца XVIII в.) / А. Г. Герцен. — Благотворительный фонд «Наследие тысячелетий». — Симферополь: Доля, 2004. — С. 71—96. — 293 с. — 2000 экз. — ISBN 966-8584-38-4., що змішалися з місцевим населеннямА. Г. Герцен. Ю. М. Могаричёв. О некоторых вопросах истории Таврики иконоборческого периода в интерпретации Х.-Ф.Байера // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. — Симферополь: ТНУ, 2002. — Т. 9. — 640 с.. Приблизно з XII століття Узенбаш, як і всі навколишні поселення, входив спочатку в зону впливу, а потім і до складу християнського князівства Дорі — Феодоро, в особисту вотчину володарів Мангупа — ГаврасівФадеева, Татьяна Михайловна, Шапошников, Александр Константинович. Княжество Феодоро и его князья. Крымско-готский сборник. // — Симферополь: Бизнес-Информ, 2005. — С. 127. — 295 с. — ISBN 978-966-648-061-1.. Після падіння в 1475 році Мангупа, село увійшло до складу Мангупського кадилика санджака Кафа (до 1558 року, 1558-1774 роках — еялету)Мурзакевич Николай. История Генуэзских поселений в Крыму // — Одесса: Городская типография, 1955. — С. 87. — 116 с. Османської імперії, але документальних записів цього поки не виявлено (можливо, це Бичкан, воно ж Чемлекчі з матеріалів переписів Кефінського санджака, приписане до Інкірману. Селище згадується в матеріалах переписів Кафінського санджака 1520 року, де в Узенбаші значилося 16 повних християнських сімей, з яких 4 — втратили чоловіка-годувальника; 4 мусульманські сім'ї і 1 дорослий холостяк мусульманин. За переписом 1542 року у селищі значилося вже 19 християнських сімей, з яких 3 — втратили чоловіка-годувальника; 3 мусульманські сім'ї і 5 неодружених дорослих чоловіків християнYücel Öztürk. Osmanlı Hakimiyeti'nde Kefe: (1475—1600). // — Ankara: Kültür ve Turizm Bakanlığı Yayınları, 2000. — Т. 1. — 570 с. — ISBN 975-17-2363-9..
До складу Кримського ханства селище входило всього 9 років: від здобуття ханством незалежності в 1774 році до анексії Криму Російською імперією році. В цей час і раніше, внаслідок тісних економічних і особистих зв'язків місцевого християнського населення з жителями Кримського ханства — мусульманами відбувалася міграція християн Узенбаша в села компактного проживання урумів в Кримському ханстві і, згідно з «Відомості про виведених з Криму до Приазов'я християн» Суворова, жодного християнина в селі до 1778 року не залишилося Ведомость о выведенных из Крыма в Приазовье христианах… от 18 сентября 1778 года. // Азовские Греки.. Хоча, були випадки, коли греки-християни, не бажаючи покидати рідні місця, залишалися в місцях свого проживанняФ. П. Ходеев. К истории переселения греков из Крыма в Новороссию в XVIII веке // Реконструктор РФ.. У ці роки Узень Башчик адміністративно входив в Мангупський кадилик Бахчисарайського каймакамства, що зафіксовано в Камеральному Описі Криму 1784 годаЛашков Ф. Ф. Камеральное описание Крыма, 1784 года: Каймаканствы и в оных каймаканами кто состоит. // Известия Таврической ученой архивной комиссии. — Симф. : Типогр. Таврическ. Губ. Земства, 1888. — Т. 6..
Після анексії Криму Російською імперією 19 квітня 1783 рокуАдминистративно-территориальные преобразования в Крыму. 1783—1998 гг. Справочник. // Манифест о принятии полуострова Крымского, острова Тамани и всей Кубанской стороны под российскую державу. 1783 год с. 96., 19 лютого 1784 року іменним указом Катерини II сенату, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село було приписано до Сімферопольського повітуАдминистративно-территориальные преобразования в Крыму. 1783—1998 гг. Справочник. // Указ Екатерины II об образовании Таврической области. 8 февраля 1784 года, стр. 117.. Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входило в Акмечетський повіт Новоросійської губернії. За новим адміністративним поділом, після створення 20 жовтня 1802 року Таврійської губерніїАдминистративно-территориальные преобразования в Крыму. 1783—1998 гг. Справочник. // Из Указа Александра I Сенату о создании Таврической губернии, с. 124., Узенбашчик віднесений до Чоргунської волості Сімферопольського повіту.
За «Відомостями про всі селища в Сімферопольському повіті, які складалися з показань в якій волості скільки числом дворів і душ від 9 жовтня 1805 року», в Узенбашику в 21 дворі проживало 137 кримських татар, кому належали ці землі невідомоЛашков Ф. Ф.. Сборник документов по истории Крымско-татарского землевладения. // Известия таврической учёной комиссии. // А. И. Маркевич. — Таврическая учёная архивная комиссия. — Симферополь: Типография Таврического губернского правления, 1897. — Т. 26. — С. 86.. Вперше вказується на військово-топографічній карті генерал-майора Мухіна 1817 року, де в селі Озенбаші записано 40 дворівВоенная топографическая карта полуострова Крым, составленная Мухинымю // Etomesto.ru (1817).. Після реформи волосного поділу 1829 року Узенбаш, згідно «Відомості про казенні волості Таврійської губернії 1829 року», віднесли до Байдарської волостіАдминистративно-территориальные преобразования в Крыму. 1783—1998 гг. Справочник. // Ведомость о казённых волостях Таврической губернии 1829 г. с. 127.. На воєнно-топографічній карті Криму полковника Бетева 1842 року в селі Чемли-Узенбашик записано 58 дворівВоенно-топографическая карта Крыма полковника Бетева. // Etomesto.ru (1842)..
У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село приписали до Каралезької волості. У «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року», складеному за результатами VIII ревізії, Узенбашчик (Чемли-Узенбашчик) — громада татарська при фонтані з 50 дворами, 296 жителями і двома мечеттями Таврическая губерния. Список населённых мест по сведениям 1864 г. / М. Раевский. // — Центральный статистический комитет Министерства внутренних дел. — СПб: Типография Карла Вульфа, 1865. — С. 44. — 137 с. — (Списки населенных мест Российской империи). (на трьохверстовій карті Шуберта 1865-1876 року в селі записано 46 дворів)Трехверстовка Крыма. Военно-топографическая карта. // Etomesto.ru (1865—1876).. На 1886 рік в селі Узенбанщик, згідно з довідником «Волості і найважливіші поселення Європейської Росії», проживало 370 осіб в 64 домогосподарствах, діяла мечетьВолости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. // — Санкт-Петербург: Статистический комитет МВД, 1886. — Т. 8. — С. 70. — 157 с.. У «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889 року», складеної за результатами X ревізії 1887 року в Узенбаулі зафіксовано 80 дворі і 424 жителяВернер К. А. Алфавитный список селений // Сборник статистических сведений по Таврической губернии. // — Симферополь: Типография газеты Крым, 1889. — Т. 9. — 698 с., а на докладній карті 1890 року позначена як Узенбащик і записаний 81 двір з виключно кримськотатарським населеннямВерстовка Крыма от Военно-топографического Депо. (Центр и ЮБК). // Etomesto.ru (1890)..
Після Земської реформи 1890-х роківБорис Веселовский. История земства за сорок лет. Т. 4; История земства. // — Санкт-Петербург: Издательство О. Н. Поповой, 1911. село залишалося в складі перетвореної Каралезької волості. Згідно «Пам'ятній книжці Таврійської губернії на 1892 рік», в селі Узенбащик, яке входило в Шульське сільське суспільство, значилося 453 жителя в 71 домогосподарстві, 62 хазяїни володіли 118 десятинами землі, інші були безземельніТаврический Губернский Статистический комитет. Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1892 год. // — 1892. — С. 72.. За «Пам'ятною книжкою Таврійської губернії на 1902 рік» в селі Узенбащик, яке входило в Шульське сільське суспільство, значилися ті ж 453 жителя в 74 домогосподарствахТаврический Губернский Статистический комитет. Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1902 год. // — 1902. — С. 126—127.. За «Статистичним довідником Таврійської губернії. Ч. II-а. Статистичний нарис, випуск шостий Сімферопольський повіт, 1915 рік», в селі Узенбащик Каралезької волості Сімферопольського повіту значилося 66 дворів зі змішаним населенням в кількості 505 осіб приписних жителів і 11 — «сторонніх». У спільному володінні було 147 десятин землі, всі двори з землею. У господарствах було 47 коней, 25 волів, 47 корів, 55 телят, і лошат, і 160 голів дрібної худобиЧасть 2. Выпуск 6. Список населенных пунктов. Симферопольский уезд // Статистический справочник Таврической губернии / сост. Ф. Н. Андриевский; под ред. М. Е. Бененсона. // — Симферополь, 1915. — С. 76..
Після окупації Криму більшовиками була скасована волосна системаИстория городов и сел Украинской ССР. / П. Т. Тронько. — 1974. — Т. 12. — С. 521. — 15 000 экз. і 15 грудня 1920 року було виділено Севастопольський повіт. 23 січня 1921 року (за іншими даними 21 січня), був створений Балаклавський район і Узенбашик увійшов до нього. Після утворення 18 жовтня 1921 року Кримської АРСР повіти були перетворені в округи (за іншими даними в 1922 році И. М. Саркизов-Серазини. Население и промышленность. // Крым. Путеводитель. // — Москва-Ленинград: Земля и фабрика, 1925. — С. 55—88. — 416 с.) і в складі Севастопольського округу виділили Чоргунський район, в який увійшов Узенбашик (з населенням 530 чоловік). 16 жовтня 1923 року рішенням Севастопольського окружкому Чоргунський район був ліквідованийНеделькин Е. В., Хапаев В. В. Село Чоргунь в первой половине 20-х годов XX века // Вестник Нижневартовского государственного университета,№ 4. Стр. 15—22. // — Нижневартовск: Изд-во Нижневартовского гос. университета, 2015., створений Севастопольський район і село включили до його складу. Згідно зі «Списком населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926 року», в селі Узенбаш, Уппинської сільради Севастопольського району, було 90 дворів, з них 89 — селянських, населення становило 368 осіб (186 чоловіки та 182 жінок). Всі кримські татари, діяла татарська школаКоллектив авторов (Крымское ЦСУ). Список населенных пунктов Крымской АССР по всесоюзной переписи 17 декабря 1926 года. // — Симферополь: Крымское центральное статистическое управление., 1927. — С. 120, 121. — 219 с.. 15 вересня 1930 року, постановою Кримського ЦВК, було проведено нове районування і знову створений Балаклавський район, тепер як кримськотатарський національний, куди включили Узенбаш.