Станісла́в Костянти́нович Москві́н (, Торез, нині Чистякове Донецької області) — український актор театру, кіно та дубляжу. Член НСТДУ (1986), народний артист України (2015).
Життєпис Народився 27 серпня 1961 року у місті Чистякове Донецької області.
У 1983 році закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого.
У 1983—1998 роках та з 2000 року до 2022 — актор Національного театру російської драми імені Лесі Українки.
У 1998—2000 роках був актором Одеського російського драматичного театру.
Займався дубляжем і озвученням фільмів та серіалів російською мовою.
З 2022 року, з початком російського вторгнення в Україну, залишив театр імені Лесі Українки та переїхав до Праги, де влаштувався до театру на Виноградах за особистим запрошенням актора та директора театру Томаша Тепфера. У театрі, окрім ролей, викладає акторську майстерність українським студентам-біженцямКиевский актер Станислав Москвин: «Предположить, что начнется война, было слишком дико»Kyjevský herec Moskvin se stal členem Divadla na Vinohradech.
Ролі в театрі Агіс, друг дому Ферекіса («Потрібен брехун!» Дімітріса Псафаса) Валентин («Валентинів день» І. Вирипаєва) Василь Семенович Кузовкін («Нахлібник» І. Тургенєва) Глумов («Шалені гроші» О. Островського) Грябов («Дрібниці життя» за А. Чеховим) Гусятников («У цьому милому старому домі» О. Арбузова) Дінкель (або Дінкельбах) («Фальшива нота» Дідьє Карона) Джейкоб Фрідленд («Оголена зі скрипкою» Ноела Пірса Коуарда) Дядько Васа («Пані міністерша» Браніслава Нушича) Лікар («Янголятко, або Сексуальні неврози наших батьків») Міллер («Підступність і кохання» Ф. Шіллера) Карналь в молодості («Межа спокою» П. Загребельного) Кирило Леньков («Переможниця» О. Арбузова) Робер, друг («Сімейна вечеря» Марка Камолетті) Роні («№ 13 (Шалена ніч, або Одруження Пігдена)» Рея Куні)
Ролі в кіно 1995 — Серж Ломазіді («Острів любові» реж. О. Бійми) 2008 — Максим («Тато напрокат» реж. А. Литвиненка) 2012 — Пальшин («Джамайка» реж. І. Забари, О. Масленникова) 2012 — В епізоді («Остання роль Рити» реж. А. Григор'єва) 2013 — Ілля Мойсейович («Політ життя» реж. М. Михайлова) 2013 — Лівашов («Подвійне життя» реж. Д. Лактіонова) 2014 — Семенов («Дім з ліліями» реж. В. Краснопольського, В. Ускова) 2016 — Володимир Федорович («Вирок ідеальної пари» реж. Р. Бортка)
Примітки
Джерела
Москвін Станіслав Костянтинович / Б. О. Куріцин esu.com.ua Москвін Станіслав Костянтинович // Театр російської драми ім. Лесі Українки rusdram.com.ua Москвін Станіслав Костянтинович // Музей театру ім. Лесі Українки Рєзникович М. Він грає — йому віриш… // Київські відомості, 8 листопада 2008.