Степан Андрійович Міхляєв (10 грудня 1919 — 28 березня 2001) — командир дивізіону 917-го артилерійського полку 350-ї стрілецької дивізії 13-ї армії 1-го Українського фронту, майор, Герой Радянського Союзу.
Біографія Міхляєв Степан Андрійович народився 10 грудня 1919 року в селі Дуван нині Дуванського району Башкортостану в селянській родині.
Росіянин. Член ВКП(б)/КПРС з 1942 року. Закінчив Месягутовське педагогічне училище (в тому ж районі).
В Червону армію призваний у 1939 році Альшеєвським райвійськкоматом Башкирської АРСР. Закінчив курси молодших лейтенантів.
На фронті з грудня 1941 року. Майор Степан Міхляєв відзначився в бою при форсуванні річок Західний Буг, Сян, Вісла і в боях за плацдарм, який отримав назву «Сандомирський».
Після війни майор С.А. Міхляєв — в запасі. Повернувся в рідне село. У 1948 році закінчив географічний факультет Уфимського педагогічного інституту, працював директором Дуванської середньої школи.
Помер 28 березня 2001 року.
Подвиг «Командир дивізіону 917-го артилерійського полку (350-та стрілецька дивізія, 13-та армія, 1-й Український фронт) майор Степан Міхляєв у ході переслідування ворога 18-24 липня 1944 року форсував річки Західний Буг (західний Буг) та Сян і прорвався до східного берега річки Вісли на південь від польського міста Сандомир. Вогнем гармат свого дивізіону С.А. Міхляєв забезпечив захоплення стрілецькими підрозділами переправних засобів противника, і з невеликою групою розвідників на поромі 29 липня 1944 року переправив дві батареї на лівий берег річки Вісли в районі містечка Лонжак, що в 20 кілометрах на південний захід від міста Сандомир.
У боях на Сандомирському плацдармі відважний командир дивізіону відбив вісім контратак противника».
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 вересня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені при цьому геройство і мужність майору Міхляєву Степану Андрійовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 4597).
Нагороди
Медаль «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу (23.09.1944). Орден Леніна (23.09.1944). Орден Червоного Прапора (19.10.1943). Орден Червоного Прапора (03.06.1945). Орден Олександра Невського (31.03.1945). Орден Вітчизняної війни 1-го ступеня (06.04.1985). Орден Вітчизняної війни 2-го ступеня (17.01.1944). Орден Червоної Зірки (16.02.1943). Медаль «За відвагу» (13.09.1943). Медаль «За бойові заслуги» (28.08.1942). Інші медалі. Заслужений вчитель школи РРФСР.
Література Башкирская энциклопедия. Гл. ред. М. А. Ильгамов т. 4. Л-О. Уфа: Башкирская энциклопедия, 2008. — 672 с. — ISBN 978-5-88185-068-5.
Посилання
Примітки