Печи́хвости — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Входить до складу Горохівської міської територіальної громади. Населення становить 997 осіб.

Печихвости — село на Волині, якому в 2008 році виповнилося 500 років. На схід від села проходить вододіл між басейном Чорного і Балтійського морів. Через Печихвости протікає річка Стрипа, яка впадає в Лугу, що є притокою Західного Бугу.

Історія

Історія села почалась дуже давно. Перші поселення належали до часів палеоліту. На території села проживало слов'янське плем'я волинян. У Х ст. воно ввійшло до складу Київської Русі. У 1241 р. село зруйнували татари. У ХІѴ ст. Печихвости відійшли до Литовського князівства, а пізніше — до Польщі, де було запроваджене кріпосне право, і землі селян відійшли до фільварка польської пані. Із початком визвольної війни у Печихвостах відбулися повстання проти польських панів, селяни забрали своє майно і землю назад.

Перша згадка про Печихвости у «Літописі минулих літ», датується 1508 р., хоча достовірних даних про село не збереглося. З розповідей старожилів села, ще із часів монголо-татарської навали існує легенда, яка розповідає про походження назви «печихвости». Тоді українські села ставали неабиякою поживою для ворогів. Поселення були погано укріплені, а зброї як такої, не було. Селяни озброювалися хто чим міг: вилами, кілками, косами — хоча і це не допомагало здолати кінні загони ворогів. Під час одного з набігів місцеві жителі придумали новий метод боротьби із татарами. За вказівкою одного чоловіка, селяни поприв'язували бикам до хвостів палаючі факели — віхті. Худоба в паніці бігла вперед із палаючими хвостами, таким чином розганяючи ворогів і підпалюючи їх намети, а люди йшли слідом і добивали покалічених татар. Такий ворожий табір був розбитий у лісі, біля урочища Дубина.

Власниками поселення, були, зокрема, Гаврило та Федір Бокії,Pieczychwosty — S. 444. Юзеф Хшонщевський — батько Антонія Роберта.Adam Bar. Chrząnszczewski Antoni Robert Felician (1770—1851) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — t. ІІІ/1, zeszyt 11. — S. 477.

У 1906 році село Підберезської волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 46 верст, від волості 4. Дворів 148, мешканців 923.

У листопаді 2014 року, на Введення, у церкві Введення в храм Пресвятої Богородиці вперше відслужено україномовну Божественну Літургію архієрейським чином. Це — перший у лоні Київського Патріархату престольне свято громади, яка зареєструвалась (номер 39492185) у селі 14 листопада 2014. До цього дня у Печихвостах діяла лише громада УПЦ МП, котра й користувалась старовинним храмом. Після того, як прихильники УПЦ КП оголосили храм своїм, громада УПЦ МП звершує богослужіння у приватному приміщенні , що належить місцевій родині, або відвідує храми УПЦ МП у сусідніх селах .

У грудні 2016 року стало відомо про те, що нові користувачі храму, прихильники УПЦ КП, повністю переробили його зовнішній вигляд, незважаючи на статус пам'ятки архітектури.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 708-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Волинської області», село увійшло в склад Горохівської міської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Горохівського району, село увійшло до складу новоутвореного Луцького району.

Населення Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1052 особи, з яких 477 чоловіків та 575 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 993 особи.

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 99,30 % російська 0,50 % угорська 0,10 %

Культура

Релігія Адвентисти сьомого дня - громада нараховує 14 вірян.

Відомі люди Антоній Роберт Феліц'ян Хшонщевський — вояк, урядник, автор книги спогадів, де є чимало фактів про Станіслава Щенсного Потоцького, народився у селі. Іван Лук'янович Секлій - співак (баритон). Заслужений артист УРСР (1974), соліст Волинської філармонії.

Примітки

Джерела  — S. 444.

Література Печи́хвости // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.209

Посилання Погода в селі Печихвости Печихвости на сайті ВР У храмі с. Печихвости Горохівського деканату Волинської єпархії вперше відслужено україномовну Божественну Літургію архієрейським чином