Ірина Шаріфзянівна Хакімова (. 29 березня 1951, Юрюзань, Челябінська область, Російська РФСР, СРСР) — радянська і російська артистка балету, педагог, народна артистка РРФСР.
Біографія Ірина Шаріфзянівна Хакімова народилася 29 березня 1951 року в Юрюзань Челябінської області в родині Ганни Макарівни та Шаріфзяна Фазильяновича Хакімових.
У 1970 році закінчила Пермське хореографічне училище (клас Людмили Сахарової).
З 1970 року виступала в Татарському театрі опери та балету імені Муси Джаліля в Казані. За більш ніж 25 років роботи в театрі, станцювала більше тридцяти провідних партій у класичних і національних балетах. Ірина Хакімова започаткувала традиції проведення творчих вечорів на сцені Татарського оперного театру із запрошенням провідних солістів балету найбільших театрів Росії. Три вечори Ірини Хакімової в Казані і бенефіс у Москві мали величезний успіх.
У 1970—1980 роках багато гастролювала; виступала в НДР, Румунії, Італії, Франції, Португалії, Мексиці, США, Японії, країнах Західної Африки (Гана, Гамбія, Бенін, Нігерія, Сенегал, Марокко), на Кіпрі, в багатьох містах СРСР.
В даний час — педагог Казанського хореографічного училища. Серед її учениць Олександра Єлагіна, Ірина Логінова, Ольга Алексєєва.
У 1980—1985 роках була депутатом Верховної Ради Татарської АРСР.
Родина
Чоловік — артист балету Віталій Миколайович Бортяков (. 1959), народний артист Татарської АРСР (1984). Дочка — артистка балету Катерина Віталіївна Бортякова (. 1982), закінчила Казанське хореографічне училище, виступала в Татарському театрі опери та балету, нині — солістка московської трупи «Корона російського балету» .
Премії та нагороди
Народна артистка Татарської АРСР (1976). Республіканська премія Татарської АРСР імені Габдулли Тукая (1977). Заслужена артистка РРФСР (27.11.1981)Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 27 ноября 1981. Народна артистка РРФСР (24.08.1987).
Партії в балетах
«Шурале» Фаріда Ярулліна — Сююмбіке «Сильфіда» Х. Левенскьєльда — Сильфіда «Жизель» Адольфа Адана — Жизель «Лебедине озеро» Петра Чайковського — Одетта-Оділлія «Спляча красуня» Петра Чайковського — Аврора «Лускунчик» Петра Чайковського — Маша «Корсар» Адольфа Адана, Лео Деліба, Рікардо Дріґо, Цезаря Пуні — Медора «Баядерка» Людвіга Мінкуса — Нікія «Ромео і Джульєтта» Сергія Прокоф'єва — Джульєтта «Дон Кіхот» Людвіга Мінкуса — Кітрі «Водяна» Енвера Бакірова — Сэрви «Анюта» Валерія Гавриліна — Анюта «Дві легенди» Назіба Жиганова — Зюгра, Нжері «Бессмертня пісня» А. Монасипова — муза поета «Кармен-сюїта» Р. Щедріна (постановка А. Плисецького) — Кармен
Література
Татарский энциклопедический словарь. — Казань: Институт Татарской энциклопедии АН РТ, 1998.
Примітки
Посилання
Хакимова Ирина Шарифовна (неопр.). Энциклопедия «Милләттәшләр» («Соплеменники»). Дата звертання 28 июля 2018.