Плу́тос — «достаток» — давньогрецький бог багатства. Він або син Ясіона та Деметри, з яким остання лежала в полі, зораному тричі, або ж Гадеса та Персефони. У християнстві його називають Мамоною.

У Елевсінських містеріях його розглядають як «Божественну дитину».

Спочатку Плутос був хтонічним божеством, покровителем урожаю хлібних злаків. У найдавніші часи міфотворення ототожнювався з Плутоном як володарем підземних багатств.

За Гесіодом, він народився на тричі зораному полі на острові Криті. Згодом Плутоса пов'язували з Ейреною — уособленням мирного життя, що породжує багатство; з богинею долі Тіхе; з Афіною Ерганою (Покровителькою ремесла) тощо.

Згодом бог Плутос переосмислюється як уособлення багатства.

Етимологія Як і багато інших персонажів грецької та римської міфології, ім'я Плутоса пов'язане з кількома англійськими словами. До них належать:

Плутократія, що управляє заможними, і плутократ — той, хто править завдяки багатству; Плутономіка — вивчення управління багатством; Плутолатрія — «поклоніння» грошам; Плутоманія — надмірне прагнення до багатства.

У мистецтві

П'єси В однойменному творі Алістофана Плутос — засліплений Зевсом старець, через що він не міг справедливо розподіляти свої дари.

Плутос:

Зевс осліпив мене, всім вам заздрячи.

Дитиною я колись пригрозив йому,

Що відвідувати стану тільки праведних,

Розумних, чесних: він осліпив мене,

Щоб нікого з них я розрізняти не міг.

Настільки людям чесним заздрить він!Коли зір повертається до бога, він може визначити, хто заслуговує багатства, створюючи хаос.

Каріон: Щасливо життя пана склалось.

А Плутоса – щасливіше значніше:

Сліпий прозрів, тепер очі його сяють,

З милості Асклепія-цілителя. Жрець: З тих самих пір, як Плутос знову зрячим став, Від голоду я гину, їсти мені нічого.

І це мені – жрець Зевса я спасителя! Кераміка У давньогрецькій кераміці, незалежно від того, чи він зображений дитиною, чи ефебом, Плутос є тим, хто несе ріг достатку.

Скульптура У пізніших алегоричних барельєфах Плутос зображений як немовля в обіймах Ейрени, оскільки процвітання - це дар «Миру», або в обіймах Тіхе, Фортуни Міста.

У поезії

Згадується у віршах Тімокреона Родоського:

Ти, сліпий Плутос, краще б не з'являвся ні на землі, ні на морі,

але жив би собі в Тартарі і на берегах

Ахерона, бо від тебе всі біди, що зазнаються людьми.

Примітки

Література Словник античної міфології. — : Наукова думка, 1985. — 236 сторінок. Плутос (п'єса)