«Азербайджанський джаз» — різновид джазу, заснований на традиціях мугаму. Азербайджанський джаз зародився в Баку завдяки його засновнику, музиканту і композитору Вагіфу МустафазадеContinuum encyclopedia of popular music of the world. В азербайджанському етно-джазі, або джаз-мугамі, залежно від фантазії виконавців поєднуються новоорлеанські ритми та музичні традиції Азербайджанський джаз — яскравий феномен, який не піддається чітким визначенням. Стилі варіюються залежно від фантазії виконавців. Один з найвідоміших напрямків — етно-джаз, або джаз-мугам, що змішує новоорлеанські ритми з музичними традиціями Сходу: колоритне поєднання, що створює дивовижні барвисті форми… Все починалося в Баку 30-х років….
Рання історія
Поява джазу в Азербайджані На початку XX століття, коли місто Баку, відоме як «виробник половини всієї нафти світу», переживало економічний підйом, в Азербайджані стало з'являтися все більше заповзятливих бізнесменів, архітекторів, купців, вчених, а також діячів мистецтва та іноземної культури. Хвиля нової музики, що захлеснула весь світ, дійшла й до Азербайджану. З газетних статей того часу відомо, що в ресторанах Баку грали «дуже цікаву музику під незвичною назвою — джаз».
Однак це мистецтво було деякий час забуте після приходу радянської влади, оскільки офіційно джаз вважався чужим для радянських людей мистецтвомA Tale from the Land of Fire: Azerbaijan[Алексей Козлов. «Козел на саксе»].
Зародження азербайджанського джазу Історія азербайджанського джазу бере свій початок від 30-х років XX століття. Перший джазовий оркестр у Баку 1938 року створили знамениті азербайджанські композитори Ніязі і , який виступав у молодості з першим джазовим оркестром СРСР, оркестром Олександра Цфасмана. Оркестр Кулієва і Ніязі, що називався «Державним естрадним оркестром» (його також називали «Державний джаз»), став основою азербайджанського джазу. До складу «Державного джазу» входили три тромбони, п'ять саксофонів, три труби, рояль, гітара і ударні інструменти. На першому концерті, поряд з джазовою класикою, виконувалися і п'єси самих Ніязі і Тофіка Кулієва. Приблизно тоді ж на саксофоні виконувалися імпровізації для ладу мугам «Чарґях» . У 1941—1945 роках і після закінчення німецько-радянської війни керівником Державного естрадного оркестру був . 1945 року в Баку гастролював джаз-оркестр Едді Рознера, провідним солістом якого був саксофоніст Парвіз (Піра) Рустамбеков, один з перших джазових імпровізаторів в СРСР.
Повоєнні роки Після закінчення німецько-радянської війни, в 50-60-х роках розвитку джазу в Азербайджані значної шкоди завдала антизахідна пропаганда в СРСР. 1945 року джаз заборонив Сталін як «небезпечну капіталістичну музику». Однак, попри заборони, любителі джазу слухали західні радіостанції, а після намагалися виконати почуте. У 60-х роках за підтримки і керівництва Кара Караєва, Ніязі, Тофіка Кулієва, Рауфа Гаджієв в Азербайджані почалося друге життя естрадної та джазової музики. Створюється , квартет Рафіка Бабаєва і починається період Вагіфа Мустафазаде. У 60-х роках керівником джазового оркестру радіо і телебачення Азербайджану був Тофік Ахмедов, що грав до цього на саксофоні в московському оркестрі Едді Рознера. В його оркестрі починав свій творчий шлях і знаменитий співак Муслім Магомаєв. Як єдиний соліст цього оркестру, Муслім Магомаєв виступав із ним у складі радянської делегації на у Гельсінкі.
З іменами Вагіфа Мустафазаде і Рафіка Бабаєва пов'язаний розквіт азербайджанського джазу 1960-х років. Вони експериментували, створюючи єдину музику на основі джазових ритмів і азербайджанської народної музики.
Сучасний період Азербайджанський джаз і нині продовжує динамічно розвиватися. У Баку проводяться джаз-фестивалі, семінари за участю західних джаз-музикантів.
Значний внесок у розвиток джазової музики Азербайджану зробив заслужений артист Азербайджану саксофоністом Раїн Султанов. Він став автором двох книг «Антологія джазу в Азербайджані» (2004) і «Історія азербайджанського джазу» (2015), в яких проведено аналіз історичного шляху розвитку джазу в Баку від витоків до сучасності. Презентацією книги Раїна Султанова «Історія азербайджанського джазу» відзначено Всесвітній День Джазу в Баку представництвом Юнеско в Азербайджані. 2014 року Раїн Султанов створив міжнародний проєкт «Voice of Karabakh», що об'єднав етнічну азербайджанську, джазову та класичну музику, який став музичним протестом проти всіх війн, насильства і агресії. З цим проєктом Султанов виступив на сценах Центру Гейдара Алієва, а також у Москві в дні, присвячені Ходжалинській трагедії. Проєкт записано в норвезькій звукозаписної студії Rainbow.
Від 2005 року в Баку розпочав свою діяльність журнал Jazz Dunyasi . Головний редактор журналу Лейла Ефендієва — представник азербайджанського джазу в Баку і за кордоном, виступає і бере участь на міжнародних виставках і конференціях. Завдяки журналу Jazz Dunyasi міжнародні організації ближче ознайомилися з історією, музикантами і діячами азербайджанського джазу. Журнал Jazz Dunyasi увійшов до двадцятки кращих джаз журналів світу.
Перший джаз-фестиваль у Баку проведено 1969 року, і після 33-річної перерви ця традиція відновилася.
У червні 2005 року в бакинській філармонії проведено концерт-семінар за підтримки посольства Норвегії під назвою «Baku Jazz Bridges», за участю музикантів зі США, Азербайджану та Норвегії.
У травні 2009 року в Джаз-центрі Баку проведено «Британо-азербайджанський джазовий саміт» за участі відомих британських джазменів Кенні Вілера, Пола Кларвіса та їхніх гуртів, а також азербайджанських музикантів Шаїна Новраслі, Раїна Султанова та інших. Офіційним спонсором заходу виступила компанія «Британські Авіалінії».
Азербайджанські виконавці джазу є учасниками та переможцями багатьох міжнародних джаз-фестивалів і конкурсів, одним з яких став 43-й міжнародний джаз-фестиваль у Монтре (Швейцарія) що проходив від 3 доо 18 липня 2009 року. На фестивалі Азербайджан у проєкті «Східні солодощі» (Eastern Delights) представляли такі виконавці і гурти, як тріо Азізи Мустафазаде, тріо Еміля Ібрагіма, квартет Зульфігара Багірова, , гурт Бакустик Джаз на чолі з Салманом Гамбаровим.
Однією з важливих складових проєкту «Бута: Фестиваль Азербайджанської культури», що проходив від листопада 2009 року до березня 2010 року в Лондоні, був також азербайджанський джаз. Джаз в цьому проєкті представлено такими іменами, як Шаїн Новраслі і Ісфар Сарабський . Першим за графіком заходом, що пройшли в у Лондоні, став проект «Нафта і Джаз» («Oil and Jazz») за участю провідних виконавців азербайджанського джазу — джаз-мугаму . 25 листопада 2009 року Шаїн Новраслі виступив спільно з і . 26 листопада того ж року в «Клубі 606» в Лондоні пройшов його виступ за участю Ієна Белламі, Тіма Ґарланда і Малколма Крісса (Malcome Cresse) . Ісфар Сарабський виступив на сценах Лондона 7 та 9 грудня 2009 року.
Baku jazz festival
2005 року заслужений артист Азербайджану Раїн Султанов організував наймасштабніший фестиваль Baku Jazz Festival 2005, який став щорічним. У ньому взяли участь музиканти з 12 країн світу: гурт Джо Завінула з Австрії, , Марія-Жуан Піреш, російський квартет Якова Окуня, саксофоніст , відомі джаз-музиканти і виконавці з Азербайджану та багато інших. Від 2005 року за підтримки Міністерства культури і туризму Азербайджану журналом Jazz Dunyasi проведено масштабні фестивалі, в яких взяли участь практично всі зірки світового джазу (Ел Джерро, Гербі Генкок, Маркус Міллер, , , Даяна Кролл, Даєн Рівз, та багато інших).
Також 2005 року журнал Jazz Dunyasi запустив міжнародний проект «I am Jazzman!» — конкурс молодих виконавців джазу, переможцями якого стали такі талановиті музиканти, як Ісфар Сарабський, , Аліна Ростоцька та інші
2016 року Бакинський джаз-фестиваль увійшов до Європейської асоціації джазу (European Jazz Network, EJN)
Журнал Jazz Dunyasi Jazz Dunyasi (JD) — азербайджанський спеціалізований журнал про джаз. Випускається від 2005 року, кольоровий, ілюстрований, англійською та російською мовами. Головний редактор Лейла Ефендієва .
Від 2005 року має свій павільйон на всесвітній джаз-виставці Jazzahead! (Німеччина, Бремен) .
За час діяльності журнал опублікував інтерв'ю з такими зірками світового джазу, як Ел Джерро, Гербі Генкок, , і багато інших. Від 2005 року спільно з Міністерством культури і туризму Азербайджану є основним організатором щорічного фестивалю Baku Jazz Festival, а також міжнародного конкурсу молодих виконавців «I am Jazzman!».
Журнал Jazz Dunyasi увійшов у двадцятку кращих джаз-журналів світуту.
Виконавці азербайджанського джазу
Раїн Султанов Раїн Султанов народився 29 квітня 1965 року в місті Баку. Його брати Рауф і Рамін також є музикантами. За порадою братів у віці 14 років Раїн вступив до музичної школи за класом кларнета. З цим періодом пов'язаний інтерес Раїна до джазової музики, і, перш за все, до творчості гурту «» і Майлза Девіса. В 16 років Султанов почав опановувати саксофон. В армії він чотири роки грав у військовому оркестрі. Продовживши свою музичну освіту в , 1985 року Раїн Султанов зайняв перше місце в республіканському конкурсі серед училищ. Він виконував твори Чайковського, Моцарта, Вебера та ін. У той же час Раїн вже почав виконувати і джазові композиції, і був запрошений на роботу в гурт «Ашуги» Полада Бюльбюльогли, яка експериментувала також і з джазовою музикою.
1988 року на запрошення Рашида Бейбутова Раїн працює в Державному театрі пісні, виконуючи композиції Чарлі Паркера і . Того ж року він вступає до Азербайджанської державної консерваторії. 1989 року Раїна запросили до Азербайджанського державного оркестру «Гая». Музичним керівником оркестру був Тофік Шабанов, на запрошення якого Раїн працював солістом і заявив про себе не тільки як прекрасний імпровізатор, але й як талановитий аранжувальник. 1992 року Раїна запрошено в солісти Естрадно-симфонічного оркестру Азербайджанського державного телерадіо під управлінням . У цей період Раїн виступає з джазовими програмами і сольними концертами. У 1992-94 роках Раїн грає в різних джаз—клубах і концертних салонах Туреччини і Москви. 1995 року складає свої перші композиції під назвою «Jokers dance» та «Day off».
1996-97 рр. Раїн стає учасником джаз-фестивалів у Німеччині. Перебуваючи в Німеччині він створює такі композиції як «Last moment», «Crazy world» тощо, і, повернувшись на батьківщину, вирішує створити гурт «Синдикат». До складу цього гурту увійшли старший брат Раїна Рауф Султанов (бас-гітара), Ельдар Рзакулі-заде (піано), Гамідулла Гафарі (гітара) і Вагіф Алієв (ударні інструменти). 14-го і 15-го липня 1997 року відбулися перші сольні концерти гурту «Синдикат» під назвою «Last moment». Своїми оригінальними композиціями гурт «Синдикат» за короткий термін здобув успіх серед слухачів. Протягом 1997-98 років Раїн Султанов виступав зі «standart»-композиціями Джона Колтрейна і Майлза Девіса у багатьох джаз-клубах Баку та Німеччини. 1998 року гурт «Синдикат», отримавши запрошення на міжнародний джаз-фестиваль у Новосибірську, виступив на джемсейшн з такими відомими джазменами як Кертіс Фуллер (тромбон), (гітара), (саксофон) та ін. В січні 1999 року вже популярний гурт «Синдикат» випускає свій перший компакт-диск під назвою «Last moment». Через деякий час Раїн вирішивши показати свою композиторську роботу і майстерність гри в іншому напрямку, випускає сольний альбом «Мугам — Мегам». Альбом мав великий успіх як на батьківщині, так і закордоном. Композиції з нього увійшли в десятку кращих композицій, виконуваних на радіостанціях Баку, стали улюбленими для слухачів хвилі «Русское радио» в Ізраїлі.