«Спадкоємиця» () — американський драматичний фільм 1949 року, знятий режисером Вільямом Вайлером на основі однойменної п'єси (1947) Рут та Огастеса Гетц, своєю чергою заснованої на романі «Вашингтон-сквер» (1880) Генрі Джеймса. У головних ролях Олівія де Гевіленд і Монтгомері Кліфт.

Сюжет Кетрін Слопер, єдина дочка та спадкоємиця заможного нью-йоркського лікаря-вдівця, проста, сором'язлива дівчина. Вона рідко буває у товаристві та піклується про батька, наївно не помічаючи його презирливого ставлення до неї. Якось на балу вона знайомиться з Морісом Таунсендом, в якого шалено закохується. Її батько вважає, що Моріса більше цікавлять статки, які успадкує Кетрін, аніж вона сама. Батько відвозить її до Європи, та Кетрін з Морісом продовжують підтримувати зв'язок через її тітку Лавінію. Після повернення Кетрін повідомляє Морісу, що вирішила відмовитися від спадщини, покинути батька та втекти разом з ним. Кетрін пакує речі й всю ніч чекає на Моріса, але той так і не з'являється.

Невдовзі помирає її батько. Кілька років потому Моріс повертається з Каліфорнії й зустрічає Кетрін — багату та неодружену. Він знов освідчується їй у коханні, пояснює, що тоді покинув її, бо не хотів, аби через нього вона зазнала бідності. Кетрін приймає його вибачення, дарує коштовні запонки, які колись придбала для нього в Парижі, а потім погоджується відтворити обставини їхньої провальної втечі. Моріс обіцяє приїхати по неї вночі, вона запевняє, що зараз же почне збирати речі. Коли цього разу він дотримує слова й з'являється на ганку, Кетрін спокійно наказує служниці замкнути двері. Моріс не припиняє кликати Кетрін. Тітка Лавінія питає її, як вона може бути такою жорстокою, на що Кетрін холодно відмовляє: «Мене вчили справжні майстри», після чого спокійно рушає сходами нагору.

У ролях

Нагороди та номінації Оскар (1950) Найкраща акторка — Олівія де Гевіленд. Найкраща робота художника-постановника — Джон Міен, Гаррі Горнер та Еміль К'юрі. Найкращий дизайн костюмів — Едіт Хед та Джайл Стілк. Найкраща музика до фільму — Аарон Копленд. Номінація на найкращий фільм — Вільям Вайлер. Номінація на найкращого режисера — Вільям Вайлер. Номінація на найкращого актора другого плану — Ральф Річардсон. Номінація на найкращу операторську роботу — Лео Товер. Золотий глобус (1950) Найкраща акторка у драматичному фільмі — Олівія де Гевіленд. Номінація на найкращого режисера — Вільям Вайлер. Номінація на найкращу акторку другого плану — Міріам Гопкінс. Національна рада кінокритиків США (1949) Найкраща акторка — Олівія де Гевіленд. Найкращий актор — Ральф Річардсон.

Примітки

Посилання