Тростянець — село в Україні, в Луцькому районі Волинської області. Входить до складу Ківерцівської міської територіальної громади. Розташоване за 18 км від колишнього районного центру Ківерці, на шосе Луцьк—Маневичі, на лівому березі річки Любки, правої притоки Стиру. Назва села, за місцевими переказами, походить від слова «тростина». Населення становить 843 особи.

Історія У літературних джерелах вперше про Тростянець згадується в 1593 році.

Після ухвалення III Литовського статуту 1588 року селяни Тростянця, як і селяни в усій Волині, були закріпачені та відбували панщину. На початку XVII століття село належало князю Воронецькому. 1650 року в Тростянці була споруджена кам'яна церква.

Місцеві жителі брали участь у визвольній війні 1648—1657 років. Після поразки козацьких військ село зазнало репресій з боку власників, а кількість дворів зменшилася більш ніж удвічі — з 61 до 24. У 1672 році село було розорене польськими жовнірами, після чого тривалий час занепадало.

Польська Республіка Після третього поділу Речі Посполитої (1795) Волинь увійшла до складу Російської імперії. У Тростянці на той час налічувалося 26 дворів і 277 мешканців. Селяни виконували панщину навіть у святкові дні, за непокору їх карали різками. Після скасування кріпацтва у 1861 році Тростянець став волосним центром. 1888 року відкрито однокласну церковнопарафіяльну школу, а 1904 року — сільськогосподарське училище. На початку XX століття в селі проживало 787 осіб у 76 дворах.

Перша світова війна Під час Першої світової війни Тростянець опинився у прифронтовій зоні й зазнав значних руйнувань. У 1916 році територію знову зайняли російські війська. 1917 року село входило до складу Української Народної Республіки, а після гетьманського перевороту — до Української Держави Павла Скоропадського. З грудня 1918 року відновлено владу УНР, але після Ризького мирного договору 1921 року Волинь опинилася під владою Польщі.

У міжвоєнний період Тростянець був центром гміни. Українське населення зазнавало соціального та національного гніту, безземелля і безробіття. Навчання у школі проводилось польською мовою, а використання української мови обмежувалось. Медичне обслуговування було майже відсутнє — на всю гміну працював один приватний фельдшер.

Друга світова війна і радянський період У вересні 1939 року село окупували радянські війська. 3 липня 1941 року Тростянець захопили німці. У вересні 1943 року загарбники спалили 102 двори, загинули 59 мешканців. 2 лютого 1944 року село знову зайняла Червона армія, після чого була встановлена радянська влада.

Після війни в селі було відновлене господарство. 1965 року відкрита нова двоповерхову школа, де навчалося 338 учнів. На 1965 рік неписьменність серед населення була ліквідована.

Незалежна Україна 13 квітня 2016 року в Тростянці відкрито меморіальну дошку загиблому захиснику України Олександру Бондарю.

До 8 жовтня 2018 року Тростянець був центром сільської ради, а згодом — громади.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 708-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Волинської області», увійшло до складу Ківерцівської міської територіальної громади.

Після адміністративно-територіальної реформи 2020 року село увійшло до складу Луцького району.

Церква та чудотворна ікона 27 серпня 2017 року освячено жіночий монастир Православної церкви України на честь Покрови Пресвятої БогородиціУ с. Тростянець на Волині освячено Покровський жіночий монастир.

Біля витоків створення цього монастиря, та прославлення даного відпустового місця, стояв протоієрей Петрів Володимир Миронович - настоятель храму в 1995-2008 роках. https://www.volyn.com.ua/news/2754-u-trostyanetsb-do-chudotvornoi-ikoni.html/.

Він відновив у 1999 році культ Тростянецької ікони Божої Матері, в цьому допоміг своїми дослідженнями історик Володимир Рожко (Рожко В. Тростянецька чудотворна ікона Божої Матері // Волинь. – Луцьк, 1999. – 23 березня. – С. 3).

Відтоді, після появи публікацій про цей святий образ, миряни з усієї України їхали до Тростянця, щоб помолитися у 360-літньому Свято-Троїцькому храмі біля чудотворної ікони "Одигітрія Свята" XVII ст. Цей образ Тростянецької Богоматері є однією із найцінніших українських православних святинь. Вона зцілює від хвороб кісток, допомагає скаліченим в автомобільних аваріях. https://kpba.edu.ua/novyny/publikatsii/xram/.

2007 року ікона оновилася, а на Трійцю біля храму над цілющим джерелом було видіння в повітрі двох хрестів.

У 2008-2010 роках настоятелем був о. Іов (Богуш). https://www.volynnews.com/news/rest/chudotvorna_ikona_dopomahaye_navit_kupyty_velosyped_video/.

А уже з 2010 року настоятелем згадується прот. Сергій Ледвовк. При ньому 21-22 серпня у Волинській єпархії УПЦ КП відбувалася піша проща до села Тростянець Ківерцівського району з Луцька. http://www.nacija.com.ua/?article=104/.

З травня 2017 р. за рішенням Священного Синоду та з благословіння владики Михаїла оселилися в с. Тростянець черниці. Очолила обитель ігуменя Марія (Ігнатенко), яка раніше була намісницею у Володимирі-Волинському.https://vln.media/odygitriia-bogomatir-trostianets/.

Населення За переписом УРСР 1989 року в селі проживало 870 осіб (398 чоловіків і 472 жінки). За переписомпереписом населення України 2001 року — 842 особи.

Мова +Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року Мова Відсоток українська 98,93 % російська 0,95 % вірменська 0,12 %

Культура і символіка

Герб і прапор У лазуровому щиті герба зображено два золоті куполи з хрестами, правий — попереду. Поверх них — два протиставлені зелені дубові листки із золотими жолудями. Квадратне полотнище прапора складається з трьох рівних горизонтальних смуг блакитного, жовтого й зеленого кольорів. На блакитній смузі біля держака зображено жовтий купол із хрестом.

Культура У 1966 році в Тростянці збудовано Будинок культури на 300 місць із кінозалом, бібліотекою (понад 10 тис. книжок), хором, драмгуртком і духовим оркестром. У 1968 році відкрито стадіон зі спортивним комплексом.

Відомі люди Бондар Олександр Вікторович (1992—2016) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Волощук Микола Минович (1941—2006) — український живописець.

Примітки

Література Архив Юго-Западной России, ч.1, т.6, стор. 96-97. Архив Юго-Западной России, ч. 6, т. 6, стор. 296—300. Волинський облдержархів, ф. 35, оп. 5, спр. 326, арк. 87. Волинський облдержархів, ф. 35, оп. 5, спр. 365, арк. 344, 882. Волинський облдержархів, ф. 35, оп. 5, спр. 385, арк. 881. Житомирський облдержархів, ф. 2274, оп. 1, спр. 24, арк. 72. За волю народу. Збірник документів. Львів, 1964, стор. 198, 199. Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні, стор. 378. Оксенюк Р. Н. Тростяне́ць // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Волинська область / І. С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.289-300

Джерела Інститут історії України, 1 вересня

Посилання Погода в селі Тростянець