Петро́ Кузьми́ч Вау́лін (* 1870 — † 1943) — російський хімік-технолог, художник-кераміст. Дід (по матері) композитора Андрія Петрова.
Біографічні відомості
Петро Ваулін народився 1870 року на Уралі.
У 1890—1904 роках працював у керамічній майстерні Сави Мамонтова в Абрамцево (під Москвою).
1906 року організував художньо-промислові майстерні в Кікеріно під Санкт-Петербургом (нині Волосовський район Ленінградської області).
Від 1918 року — комісар порцелянового заводу імені Михайла Ломоносова, одночасно до 1930 року — технічний директор заводу «Горн» в Кікеріно, неподалік Петрограда.
Від 1930 року був консультантом порцелянового заводу «Пролетарій».
Творчість Основні роботи: декоративне облицювання порталу бібліотеки Інституту експериментальної медицини (1911—1913), панно на фасаді доходного будинку Захарових (1912—1913; Санкт-Петербург, Клінський проспект, 17), облицювання порталу та купола Соборної мечеті (1910—1917) та ін.
Автор праць із технології керамічного виробництва.
Література Литвинова Ж. П. Искусство вечных красок: Уроки творчества художника-керамиста П. К. Ваулина // Строительство и архитектура Ленинграда. — 1976. — № 8. — С. 38—42. Фролов В. А. Особенности творческого почерка художника-керамиста П. К. Ваулина // К истории русского изобразительного искусства XVII—ХХ вв.: Новые материалы, тенденции, концепции. — Санкт-Петербург, 1993. — С. 61—72.
Посилання Санкт-Петербург: Енциклопедія Петро Ваулін — кераміст Камін «Вольга Святославич і Микула Селянинович» (Врубель)