Птах, або Пта (Pitaḥ) — єгипетський бог-творець, що шанувався у Мемфісі. Земним втіленням душі Птаха, його ба та оракулом вважався священний бик Апіс. Як бог-творець Птах вважався покровителем ремесел, мистецтва, майстерності та істини. Верховний жрець Птаха мав титул ур херепу хенмут — «великий начальник ремісників». Першим був Птахдуауу.

В Мемфісі дружиною Птаха вважалася Сехмет, а їх сином бог Нефертум. Сином Птаха також вважався Імхотеп. Іноді дружинами Птаха вважалися Бастет, Тефнут, Маат чи Хатхор.

У давньоєгипетській релігії Згідно з «Мемфіським теологічним текстом», вирізаним на камені по велінню фараона Шабаки (25-та династія) Птах був усезагальним андрогінним божеством, що створило світ своїм словом. У тексті згадується вісім первісних втілень Птаха, з яких збереглося чотири: «Птах на своєму троні», «Птах-Нун, що створим Атума», «Птах-Нуна, що породила Атума», «Птах — серце та язик Енеади». Помітно, що Птах Наун і Птах-Науна були подружжям, що ототожнювалася з примордіальними водами, вони були батьками Атума. Другий Птах — Птах Великий ототожнювався із серцем та язиком «дев'ятки» — Хора та Тота, котрі разом знову ототожнювалися з Атумом. Серце задумувало, а язик повторював задумане. При цьому вчення прямо посилалось на приклад людської діяльності. «Дев'ятка» (можна припустити, що без Атума, оскільки він був серцем та язиком) слугувала зубами та губами в світових устах, котрі називали імена всього сущого. Таким чином, Птах уявлявся як «первинна примордіальна матерія» — вода та родючий ґрунт, і разом з тим — світовим «розумом» (оскільки серце для єгиптян було носієм свідомості) та «волевиявленням» (світова мова).

Хоч як бог-творець Птах шанувався ще в часи Стародавнього царства, але згадок про нього в «Текстах пірамід» небагато, нечасто згадується він і в приватних (не царських) гробницях того часу, так само не багато згадок і в «Текстах саркофагів». Однак саме Птах вважався творцем такої важливої для посмертного культу царемонії «отверзання вуст та очей». Кількість згадок Птаха стрімко зростає з наближенням Нового царства.

В епоху Рамесидів Птах був одним з головних богів Єгипту, покровителем Єгипту та військових походів фараона поруч з Амоном, Ра та Сетом. Перед битвою з лівійцями та народами моря саме його бачить фараон Мернептах у сні.

Окрім Мемфіса, храми Птаха були в багатьох інших містах — Фівах, Абідосі, Гермополісі, Бубастісі, Едфу, Дендері, Александрії, в оазі Харґа та на Синаї. Вшановували Птаха і в нубійських святилищах Рамзеса ІІ у Герф Хуссейні та Абу Сімбелі.

Іконографія Іконографія Птаха досить стійка — основні елементи визначилися вже в епоху Середнього царства і не змінювалися аж до греко-римських часів, коли Птаха отожнили з Гефестом. На рельєфах храмів та гробниць, в монументальній скульптурі та малій пластиці божество зображається у вигляді антропоморфної мумії в чорному чи синьому чепці з ціпком в руках. Ціпок в руках бога має складне навершшя, що складається з символів анкх, джед та уас.

Див. також Верховний жрець Птаха Род (божество)

Примітки

Джерела Ларченко В. Н., Птах. // «Древний Египет». Энциклопедия. , 2005 г.

Література

Словник античної міфології. — : Наукова думка, 1985. — 236 сторінок. Павлов В. В., Ходжаш С. И. Египетская пластика малых форм.- М.:Искусство,1985- 120с. История древнего Востока. Зарождение древнейших классовых обществ и первые очаги рабовладельческой цивилизации. Ч.2. Передняя Азия. Египет. М., Гл.ред вост.лит. изд. «Наука», 1988.- 623с. И 0504010000-012