Спалах коронавірусної хвороби 2019 в Індонезії — це поширення пандемії коронавірусної хвороби 2019 на територію Індонезії. Перший випадок хвороби на території країни виявлено 2 березня 2020 року, після того, як у інструкторки з танців та її матері підтверджено позитивний результат аналізу на коронавірусну хворобу. До цього обидві контактували з громадянином Японії.

До 9 квітня пандемія поширилася на всі провінції країни, коли в останній з 34 провінцій Горонтало зареєстрований випадок коронавірусної хвороби, найбільш постраждалими регіонами виявились Джакарта, Східна Ява та Західна Ява. 13 липня уперше показник одужань перевищив показник вперше виявлених хворих.

Станом на 24 березня 2023 року в Індонезії зареєстровано 6743171 випадків коронавірусної хвороби, що є другим за величиною показником у Південно-Східній Азії після В'єтнаму. За кількістю померлих унаслідок коронавірусної хвороби Індонезія займає 2 місце в Азії та 9місце в світі. Однак аналіз даних показав, що кількість смертей може бути набагато вищою, ніж повідомлялося, оскільки ті, хто помер із гострими симптомами COVID-19, але не підтверджені чи не пройшли тестування, не були враховані в офіційній цифрі смертності.

В Індонезії проведено 74929693 обстежень на коронавірус на 270 мільйонів населення країни, тобто близько 277308 обстежень на мільйон осіб. ВООЗ закликала Індонезію проводити більше тестів, особливо для хворих з підозрою на коронавірусну хворобу.

В Індонезії, на відміну він більшості країн, не вводився загальнонаціональний локдаун, а вводились лише значні соціальні обмеження для окремих провінцій та міст, які продовжують діяти у трьох провінціях, а також ще у 5 округах і муніципалітетах. У більшості провінцій та округів суворі обмеження знято, у них запроваджено полегшені карантинні обмеження. Ця політика зазнала великої критики, і розглядається багатьма як катастрофа у зв'язку з постійним зростанням кількості нових випадків хвороби. 30 грудня 2022 року обмеження було знято для всіх регіонів Індонезії, оскільки задоволений імунітет населення перевищив очікування, хоча це не призвело до скасування статусу пандемії.

13 січня 2021 року президента Джоко Відодо вакцинували у президентському палаці, офіційно розпочавши програму вакцинації в Індонезії. Станом на 18:00 5 лютого 2023 року за місцевим часом 204266655 осіб у країні отримали першу дозу вакцини, а 175131893 особи були повністю вакциновані; 69597474 з них були щеплені бустерною або третьою дозою вакцини.|lang=id}}

Хронологія

2020 З початку січня до кінця лютого 2020 року в Індонезії не реєструвалися випадки коронавірусної хвороби, хоча й у більшості сусідніх країн, зокрема в Малайзії, Сингапурі, Філіппінах та Австралії, вже реєструвалися випадки коронавірусної хвороби. Також не переривалось транспортне сполучення з країнами з високим рівнем захворюваності на COVID-19, зокрема з Південною Кореєю та Таїландом. Частина експертів з охорони здоров'я та учених Гарвардського університету застерігали, що Індонезія погано підготовлена до спалаху коронавірусної хвороби, тому перші випадки хвороби можуть бути діагностовані невчасно.

2 березня 2020 року президент Індонезії Джоко Відодо повіомив про виявлення перших двох випадків коронавірусної хвороби в країні. Ними стали інструктор з танців та її мати в Депоку (провінція Західна Ява), які проводили заняття з танців у районі Джакарти Кеманг. Одним із тих, хто контактували з хворими, був громадянин Японії, у якого пізніше виявили коронавірусну хворобу в Малайзії. Після повідомлення малайзійських владних структур про інфікування цього японця індонезійські урядові структури розпочали відстеження тих осіб. які контактували з японцем та першими індонезійськими хворими.

Початково цей кластер коронавірусної хвороби названий «кластером Джакарти», або «кластером школи танців», у зв'язку з первинним вогнищем інфекції. Після виявлення перших випадків кількість зареєстрованих випадків коронавірусною хворобою у країні розпочала невпинно зростати. До 8 березня виявлено 6 хворих, які відвідували школу танців, ще один хворий індонезієць евакуйований із судна «Diamond Princess». Кілька перших випадків коронавірусної хвороби у Західній Яві та Джакарті пов'язані з кластером танцювальної школи.

Перші виявлені в країні випадки інфікування коронавірусом не були першими громадянами Індонезії, які захворіли коронавірусною хворобою. Зокрема, у січні 2020 року служниця з Індонезії заразилась коронавірусною хворобою від свого господаря в Сінгапурі.

Перша підтверджена смерть від COVID-19 у країні підтверджено 11 березня, коли на Балі помер 53-річний громадянин Великої Британії. Проте 14 березня виявлено, що у працівника «Telkom Indonesia», який помер 3 березня, виявлено посмертний позивний результат обстеження на коронавірус.

11-річна дівчинка, яка померла 20 березня в Памекасані на острові Мадура, стала наймолодшою офіційно визнаною жертвою коронавірусної хвороби в країні. 11 квітня 11-місячна дитина померла в регіональній лікарні в Кендарі на острові Сулавесі, у той час, коли вона знаходилась у статусі пацієнта під наглядом з приводу коронавірусної хвороби.

Новонароджена дитина з Манадо (штат Північне Сулавесі), яка померла 19 травня, була оголошена наймолодшим хворим коронавірусною хворобою в Індонезії. 30 травня 100-річний чоловік з Сурабаї видужав, ставши найстаршим хворим коронавірусною хворобою, який одужав у країні.

2021 11 січня Індонезія дозволила використання вакцини Sinovac, що вироблялась у КНР.

Заходи щодо боротьби з поширенням хвороби

Урядові заходи

5 лютого 2020 року Індонезія призупинила транспортне сполучення з материковим Китаєм. Також уряд країни припинив видачу віз по прибуттю в країну та безкоштовних віз громадянам Китаю. Громадянам, які проживають або знаходились проїздом у материковому за 14 днів до цього, заборонено в'їзд до країни або транзит через Індонезію. Громадянам Індонезії не рекомендовано відвідувати Китай.

З 8 березня обмежено транспортне сполучення також з іншими найбільш постраждалими від епідемії коронавірусної хвороби регіонами: Тегу і Північною Кьонсан (Південна Корея), Ломбардією, Венето й Емілією-Романьєю ((Італія)), Тегераном та Кум (Іран). Особи, які відвідували ці країни, за винятком цих регіонів, для проїзду на територію Індонезії повинні мати дійсний сертифікат про свій стан здоров'я. Хоча Індонезія встановила обмеження на в'їзд громадян Південної Кореї, авіаційне сполучення між країнами не призупинялось.

Міністерство охорони здоров'я Індонезії зобов'язало керівників установ установити теплові сканери у 135 аеропортах і морських портах країни , та повідомило, що в країні розгортаються 100 провізорних госпіталів для ізоляції підозрілих на COVID-19 випадків згідно рекомендацій ВООЗ. З 4 березня сканування температури тіла в пасажирів, які прибувають для посадки на потяг, запроваджено в метро Джакарти, і пасажирам з високою температурою заборонено вхід до метро. Сканування температури тіла запроваджено також у низці торгових центрів та учбових закладів.

Після підтвердження першої смерті від коронавірусної хвороби в країні уряд Індонезії визнав, що в країні виникають труднощі з виявленням хворих серед осіб. які прибувають до країни, пошуком контактних осіб, а також встановлення маршруту пересування хворих та контактних осіб.

Влада країни планувала перетворити приміщення на острові Галанг, на якій раніше розміщувався табір для біженців з В'єтнаму, в лікарню на 1000 ліжок, спеціально обладнану для прийому хворих коронавірусною хворобою та іншими інфекційними захворюваннями.

13 березня уряд Індонезії видав розпорядження про розгортання 132 базових лікувальних закладів для лікування коронавірусної хвороби на всій території країни. 18 березня повідомлено про розгортання ще 227 додаткових лікарень для хворих коронавірусною хворобою, зокрема 109 військових госпіталів, 53 поліцейські госпіталі та 65 лікарень державних підприємств. Уряд країни також створив групу швидкого реагування на епідемію COVID-19. Її очолив генерал Доні Монардо. Того ж дня міністр внутрішніх справ Індонезії Тіто Карнавіан закликав усіх керівників провінцій скасувати усі відрядження за кордон, крім термінових.

15 березня президент Індонезії Джоко Відодо закликав усіх громадян країни дотримуватися рекомедованого епідеміологами соціального дистанціювання задля сповільнення поширення коронавірусної хвороби в країні. Податкова служба Індонезії оголосила про відтермінування податкової звітності до 30 квітня 2020 року.

16 березня міністерство державних підприємств Індонезії розпорядилось, щоб його працівники старші 50 років працювали на дому. Президент країни Джоко Відодо також уточнив, що рішення про впровадження обмежень у пересуванні громадян у містах чи провінціях має бути прийняте лише після консультацій з центральною владою.

У зв'язку з тим, що у кількох регіонах країни вирішено закрити школи на карантин, міністр освіти країни Надіем Макарім повідомив, що міністерство буде допомагати школам в організації онлайн-навчання, надаючи їм безкоштовні навчальні інтернет-портали. Міністр фінансів країни Шрі Муляні також оголосив про перенесення частини бюджету розвитку на 1 трильйон індонезійських рупій на охорону здоров'я та профілактикі заходи для запобігання поширення інфекції.

17 березня опубліковані протоколи лікування COVID-19. Міністерство закордонних справ Індонезії посилило обмеження на в'їзд до країни, тимчасово скасувавши безвізовий в'їзд до країни на один місяць, та заборонивши транзит через країну чи прибуття особам, які відвідували Іран, Італію, Ватикан, Іспанію, Францію, Німеччину, Швейцарію та Велику Британію протягом останніх 14 днів.

18 березня уряд країни запустив сайт covid19.go.id , який став офіційним джерелом інформації щодо боротьби з поширенням коронавірусної хвороби в Індонезії. Цього ж дня повідомлено, що спортивне селище Кемайоран, збудоване для проживання учасників Азійських ігор 2018 року, переобладнується в лікарню для хворих коронавірусною хворобою, в яких після огладу лікаря встановлена легка форма хвороби. Переобладнання офіційно завершене 23 березня.

19 березня Банк Індонезії вирішив знизити банківську процентну ставку до 4,5 % як доповнення до 6 інших стимулюючих економічних заходів, які прийняті в країні для підтримки економіки у період епідемії COVID-19. Того ж дня керівник Національної поліції Індонезії Ідхам Азіз опублікував інструкції для всіх поліцейських щодо забезпечення дотримання усіма громадянами соціального дистанціювання, задля чого забороняються зібрання та скупчення людей у громадських місцях.

27 березня уряд країни повідомив, що має намір заборонити в цьому році проведення традиційного обряду мудік, під час якого індонезійці, які працюють у великих містах, відвідують свої рідні села та родичів, щоб міські жителі не поширювали хворобу до численних невеликих міст і сіл по всьому архіпелагу.

30 березня президент Індонезії Джоко Відодо відмовився накладати жорсткі обмеження на пересування в регіоні Джакарти. Після скасування запланованого призупинення автомобільного транспортного сполучення в районі Великої Джакарти продовжили курсувати всі автобуси, які працюють на усіх приміських та міжміських автобусних маршрутах, що з'єднують Джакарту з іншими містами та провінціями.

31 березня влада Індонезії оголосила про виділення з бюджету країни 405 трильйонів індонезійських рупій для боротьби з поширенням коронавірусної хвороби. Очікується, що це спричинить дефіцит бюджету в 5 %. Уряд виділить 75 трильйонів рупій додатково на охорону здоров'я, 110 трильйонів рупій на заходи з соціального захисту населення, та 70,1 трильйона рупій на податкові пільги та кредити для підприємців. Найвагоміша частка з цієї суми, 150 трильйонів рупій, буде виділена на програми відновлення економіки, включно з реструктуризацією кредитів, та підтримку малого та середнього бізнесу.