Христоф I (; 13 листопада 1453 — 19 березня 1527) — маркграф Бадену в 1475—1515 роках. Розширив родинні володіння, але хвороба Христофа I наприкінці його життя призвела до їх розділу, що тривав до 1771 року.

Життєпис Походив з династії Церінгенів. Старший син Карла I, маркграфа Бадену, та Катерини (доньки австрійського герцога Ернста Габсбурга). Народився 1453 року в Гогенбадені. Здобув шкільну освіту в Шпаєрі та Фрайбурзі. 1468 року разом з Ебергардом V, графом Вюртембергу, здійснив прощу до Єрусалима. 1469 року оженився з представницею впливового роду Катценельнбоген.

1474 року допомагав імператорові Фрідріху III в конфлікті з Карлом, герцогом Бургундії, щодо швейцарських кантонів. У 1475 році після смерті батька став маркграфом Бадену спільно з братом Альбрехтом. 1476 року останній отримав частину Бадену із замком Хахбергу. Фактично керував Баденом Христоф I.

З 1478 року брав участь у війнах з Францією на боці Гасбургів. Був призначений штатгальтером Люксембургу. За успішні дії отримав люксембурзький феод Узельденг.

1482 року домовився з братом про обмін його частки на щорічну пенсію. 1488 року після смерті Альбрехта маркграфство Баден-Хахберг повернулося до Бадену. 1489 року стає членом Швабського союзу. Христоф I намагався досягти мирних стосунків з Вюртембергом та Страсбурзьким єпископством, водночас розширити володіння за рахунок дрібних імперських лицарів.

1490 року підписав з Філіппом Церінгеном, маркграфом Хахберг-Заусенбергом, спадковий договір, за яким за відсутності спадкоємців один з них наслідує усі володіння другого. 1491 року стає кавалером ордена Золотого руна. 1492 року отримав від імператора феоди Родемахерн і Хасперінген.

До 1493 року отримав від Філіппа фон Хахберг-Заусенберга в управління його баденські феоди. 1495 року видав закон, яким сприяв виноградарству і виноробству. 1503 року після смерті Філіппа фон Хахберг-Заусенберга успадкував його володіння.

1511 року намагався заповісти усі володіння синові Філіппу. Проте більшість шляхти відмовилася затвердити це. Втім лише 1512 року Христоф I відмовився від цієї думки. Водночас стало швидко погіршуватися його здоров'я. 1515 року сини маркграфа — Філіпп, Бернгард і Ернст відсторонили батька, встановивши контроль над маркграфством. 1518 року Христофа було запроторено до замку Гогенбаден, де той перебував до своєї смерті 1527 року.

Родина Дружина — Отілія, донька Філіппа Молодого фон Катценельнбоген.

Діти: Отілія (1470—1490), абатиса в Пфорцгаймі Якоб (1471—1511), архієпископ Трірський Марія (1473—1519), абатиса монастиря Ліхтенталь Бернгард (1474—1536), 1-й маркграф Баден-Бадену Карл (1476—1510), канонінік соборів Страсбургу і Тріра Христоф (1477—1508), канонік в Кельні Філіпп (1479—1533), маркграф Бадену Рудольф (1481—1532), канонік у Майнці, Кельні, Страсбурзі та Аугсбурзі Ернст (1482—1553), маркграф Баден-Пфорцгайму Вольфганг (1484—1522) Сибілла (1485—1518), дружина графа Філіппа III фон Ханау-Ліхтенберг Розіна (1487—1554), дружина: 1) графа Франца Вольфганга фон Гогенцоллерна; 2) Йоганна фон Оу цу Вахендорфа Йоганн (д/н—1490) Беатріса (1492—1535), дружина пфальцграфа Йоганна II фон Зіммерн Георг (1493)

Генеалогія

Примітки

Джерела Konrad Krimm: Markgraf Christoph I. von Baden. In: Reiner Rinker, Wilfried Setzler (Hrsg.): Die Geschichte Baden-Württembergs. Stuttgart 1986, ISBN 3-8062-0439-X, S. 102—114, 315 Spätmittelalter am Oberrhein. Maler und Werkstätten 1450—1515. Stuttgart 2002, S. 445—451: Markgraf Christoph von Baden als Auftraggeber Fridolin Weber-Krebs: Die Markgrafen von Baden im Herzogtum Luxemburg (1487—1797). (= Beiträge zur Landes- und Kulturgeschichte. Band 6). Trier 2007, ISBN 978-3-933701-26-8.