Капітон Степанович Па́влов ( 1792, Ревель — 1 лютого 1852, Київ) — український живописець, педагог.
Біографія Народився 1792 року в місті Ревелі (тепер Таллінн, Естонія) в сім'ї портового чиновника. У 1800—1815 роках навчався в Петербурзькій академії мистецтв після чого переїхав до Ніжина. У 1820—1839 роках викладав у Ніжинському ліцеї, де в нього навчалися Микола Гоголь, брати Євген та Микола Гребінки, Аполлон Мокрицький, Яків де Бальмен, Олександр Афанасьєв-Чужбинський, Андрій Горонович; у 1839—1846 роках — у Київському університеті. Був особисто знайомий з Т. Шевченком. У повісті «Близнецы» Шевченко пише про нього як про хорошого художника і добру людину.
Помер в Києві року.
Твори Працював у галузі портретного, жанрового і пейзажного живопису: портрети: «Б. Лизогуб», (1835, Національний художній музей України); «Портрет Давида Горленка» (1835, Чернігівський обласний художній музей); «Портрет невідомої» (1836, Національний художній музей України), «Автопортрет», (1830-ті, Національний художній музей України); «Мічман Г. Чайковський», (1840); «Портрет дочки» (1843); жанрові картини: «Діти будують картковий дім», (1837, Псковський краєзнавчий музей); «Діти художника» (1837, Національний художній музей України); «Бондар», (1838, Російський музей); «Чабан», (1830—1840-ві, відтворено в офорті Л. Жемчужникова до «Живописної України»); пейзажі: «Церква Спаса Нерукотворного у Полтаві», (1830-ті). <small>«Бондар»<small>«Діти будують картковий дім»<small>«Діти художника»<small>«Портрет невідомої» Література Раєвський С. Є. Тарас Шевченко і художник Капітон Павлов / Мистецтво. — 1955. — № 5. — С. 36–40: іл.;
Посилання