Га́лечник, також ріняк — незцементована осадова порода псефітової структури, уламкова фракція якої представлена переважно галькою, хоча до 10 % може бути валунів, гравію, піску, супіску тощо. За петрографічним складом, формою, розташуванням і орієнтуванням осей гальки виділяють різні генетичні типи галечників, а також встановлюють напрямок зносу уламкового матеріалу і його розташування в зоні розмиву. Це дає змогу реконструювати палеогеографічні умови на певній території. Використовують у будівництві як заповнювач для бетонів, як оздоблювальне каміння екстер'єрів (викладають доріжки, облицьовують стіни тощо).
За структурою галечники поділяють на такі підвиди: великогалечники (50-100 мм) середньогалечники (50-25 мм) дрібногалечники (10-25 мм)
За компонентним складом галечники поділяють на такі групи: мономіктні (галька одного виду порід) олігоміктні (декілька різних порід) поліміктні (багато різноманітних порід)
За генезисом виділяють такі типи: русловий (алювіальний) пролювіальний прибережний (пляжний)
Знамениті галечникові пляжі світу
Alby, Öland, Швеція Birdling's Flat, Нова Зеландія Брайтон, Англія Chesil Beach, Англія Dungeness, Англія Hawar Islands, Бахрейн Herne Bay, Kent, Англія Omaha Beach, Normandy, Франція Slapton Sands, Англія Short Beach (Oregon) США The Stade, Гастінгс, Англія Ixia Beach, Родос, Греція Bajo del Mar, Мексика Південний берег Криму, Україна
Див. також Галька Гравій Валуни Джерела
Геологический словарь / К. Н. Паффенгольц, М.: Недра, 1973, - С. 350.