Оскільки свято є рухомим, дата Великодня визначається щороку шляхом розрахунку, відомого як computus. Великдень у всіх християнських конфесіях святкується в першу неділю після першої (не плутати з астрономічною повнею), що настає у день весняного рівнодення у північній півкулі або після нього. Точкою відліку є церковне рівнодення — 21 березня за новоюліанським, григоріанським та за юліанським календарями; це зумовлює різні межі святкування: за григоріанською пасхалією Великдень припадає на період з 22 березня по 25 квітня, тоді як за александрійською — з 4 квітня по 8 травня. Визначення цієї дати наперед вимагає кореляції між місячними місяцями та сонячним роком, а також враховує місяць, число та день тижня за новоюліанським, юліанським або григоріанським календарем. Складність алгоритму виникає через бажання пов’язати дату Великодня з датою єврейського свята Песах (14-й день нісана), яке, як вірять християни, припадає на Велику П'ятницю. +Дати Великодня 2001—2050Пасхальний календар на 2001-2050 рр. рік Захід Схід 2001 15 квітня 2002 31 березня 5 травня 2003 20 квітня 27 квітня 2004 11 квітня 2005 27 березня 1 травня 2006 16 квітня 23 квітня 2007 8 квітня 2008 23 березня 27 квітня 2009 12 квітня 19 квітня 2010 4 квітня 2011 24 квітня 2012 8 квітня 15 квітня 2013 31 березня 5 травня 2014 20 квітня 2015 5 квітня 12 квітня 2016 27 березня 1 травня 2017 16 квітня 2018 1 квітня 8 квітня 2019 21 квітня 28 квітня 2020 12 квітня 19 квітня 2021 4 квітня 2 травня202217 квітня24 квітня20239 квітня16 квітня202431 березня5 травня202520 квітня 2026 5 квітня 12 квітня 2027 28 березня 2 травня 2028 16 квітня 2029 1 квітня 8 квітня 2030 21 квітня 28 квітня 2031 13 квітня 2032 28 березня 2 травня 2033 17 квітня 24 квітня 2034 9 квітня 2035 25 березня 29 квітня 2036 13 квітня 20 квітня 2037 5 квітня 2038 25 квітня 2039 10 квітня 17 квітня 2040 1 квітня 6 травня 2041 21 квітня 2042 6 квітня 13 квітня 2043 29 березня 3 травня 2044 17 квітня 24 квітня 2045 9 квітня 2046 25 березня 29 квітня 2047 14 квітня 21 квітня 2048 5 квітня 2049 18 квітня 25 квітня 2050 10 квітня 17 квітня

На початку III століття комунікації в Римській імперії настільки погіршилися, що Християнська церква захотіла створити систему, яка дозволила б духовенству самостійно визначати дату Великодня. Крім того, церква хотіла усунути залежність від єврейського календаря, виводячи дату Великодня безпосередньо з весняного рівнодення.

Наразі існують дві пасхалії, а саме григоріанська за григоріанським календарем та александрійська за юліанським календарем. Ассирійська церква Сходу, Католицька церква, протестантські конфесії, Вірменська апостольська церква, Індійська православна церква та автономна Фінляндська православна церква використовують григоріанську пасхалію, яка для розрахунків фіксованого весняного рівнодення 21 березня використовує григоріанський календар, тоді як Православна церква, Болгарська, Греко-візантійська, Російська, Румунська та Українська греко-католицькі церкви, Єрусалимський вірменський патріархат, Еритрейська та Етіопська східні католицькі церкви, Етіопська, Еритрейська, Коптська та Сирійська орієнтальні православні церкви та Давня церква Сходу дотримуються александрійської пасхалії, де фіксоване весняне рівнодення відбувається 21 березня за юліанським календарем, що відповідає 3 квітня за григоріанським календарем.

В александрійській пасхалії за юліанським календарем розрахунковий пасхальний повний місяць відбувається в XX-XXI століттях на 4-5 днів пізніше реального астрономічного повного місяця внаслідок накопиченої похибки Метонового циклу. Справжнє весняне рівнодення за юліанським календарем у XXI столітті припадає не 21 березня, а на 7 березня. Тому, якщо перший весняний повний місяць настає з 7 по 21 березня за юліанським календарем, то, за церковними правилами, пасхальним цей повний місяць не рахується, і Великдень святкують на 30, а іноді навіть і більше днів пізніше, тобто вже по суті після другого повного місяця, що є порушенням правил.

Історія

У 1582 році папою Григорієм XIII було введено григоріанську пасхалію, яка використовується Римо-католицькою церквою до цього дня. Німецькі протестантські держави використовували т. зв. «астрономічну пасхалію», засновану на Рудольфінських таблицях Йоганна Кеплера, між 1700 і 1774 роками, тоді як Швеція використовувала цей метод із 1739 по 1844 рік. Астрономічний Великдень випадав на один тиждень раніше григоріанського Великодня в 1724, 1744, 1778, 1798, і т. д.Samuel Butcher, The Ecclesiastical Calendar: its theory and construction (Dublin, 1877) p.153. Available at Roscoe Lamont, «The reform of the Julian calendar », Popular astronomy 28 (1920) 18-31. Згодом у протестантських країнах відмовилися від цієї практики і прийняли григоріанську пасхалію.

У 1583 Григорій XIII направив константинопольському патріарху Єремії II лист з пропозицією перейти на григоріанський календар. Константинопольський собор 1583 відкинув пропозицію як не відповідну канонам святих Соборів, а послідовники григоріанської пасхалії, як і послідовники григоріанського календаря, були віддані анатемі. Це рішення було підтверджено кількома наступними Соборами. З середини XIX століття питання знову почало обговорюватися у зв'язку з бажанням світської влади перейти на григоріанський календар, проте рішення залишилося без змін. Навіть православні церкви, які перейшли на новоюліанський календар, продовжили святкувати Великдень за юліанським календарем. Григоріанською пасхалією користується лише Православна церква Фінляндії.

У Православній церкві є поширеною думка щодо неприйняття григоріанської пасхалії, на відміну від деяких орієнтальних православних та несторіанських церков, адже григоріанський Великдень іноді випадає на дату раніше Песаху за єврейським календарем або під час Песаху, який триває 7 днів, що візантійськими каноністами розглядалося як нібито порушення 7-го апостольського правила: «Якщо хтось, — єпископ, пресвітер чи диякон святий день Пасхи раніше весняного рівнодення з юдеями святкувати буде, нехай буде позбавлений священного сану». Проте як зазначає протоієрей Андрій Дудченко, історія 7-го апостольського правила пов'язана з тим, що єврейські громади в деяких місцях, можливо, включаючи Антіохію, після реформи єврейського календаря використовували методи фіксації місяця нісан, який іноді ставив 14 день нісану перед весняним рівноденням, що порушувало християнські події з Єванглія. Опісля цього александрійці прийняли принцип того, що Великодня неділя повинна обов'язково бути після весняного рівнодення, а не як після реформи єврейського календаря — перед весняним рівноденням. 7-ме апостольське правило забороняє святкувати Великдень разом з євреями перед весняним рівноденням, а не святкувати Великдень в один час чи перед Песахом, тобто християнський Великдень не залежить від юдейського Песаху. Також у роки, коли Великдень за григоріанським і юліанським календарем має спільну дату, то зазвичай в цей час припадає Песах, і православні святкують Великдень під час Песаху, наприклад у 2025 році.

Ранні християни, особливо сирійські, перший час мали Великодні свята у неділю після того, як євреї святкували Песах. З іншого боку, в Александрії та, здавалося б, у решті Римської імперії, християни обчислювали час Великодня, не звертаючи уваги на єврейський календар. Таким чином дата Великодня в Римі, Александрії та Антіохії не завжди узгоджувалась, навіть і після проведення Першого Нікейського собору.

Сучасність

У XX столітті робилися спроби, спрямовані відновлення великодньої єдності християнського світу. 1923 року в Константинополі відбувся Собор, який схвалив проєкт новоюліанського календаря. Щодо пасхалії Собор прийняв визначення, що скасовує обчислення за яким-небудь циклом, і наказує здійснювати Св. Великдень у першу неділю після 1-го повного місяця, наступного за весняним рівноденням, яке визначається астрономічно для Єрусалимського меридіана.Всеправославный Конгресс // Православная энциклопедия. Том IX. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2005. — С. 680—683. — 752 с. — 39000 экз. — ISBN 5-89572-015-3 Поряд з «астрономічним» методом визначення дати Великодня виконавчим комітетом Всесвітньої ради церков висувалася інша пропозиція: встановити святкування Великодня у неділю, наступного за другою суботою у квітні за григоріанським календарем. Передбачалося, що всі ці пропозиції та результати обговорень будуть розглянуті Всеправославним собором, проте, чи обговорювалися ці пропозиції на Всеправославному соборі 2016 року, невідомо.

Наразі Ассирійська церква Сходу, Давня церква Сходу, Католицька церква, протестантські конфесії, Вірменська апостольська церква, Індійська православна церква та автономна Фінляндська православна церква використовують григоріанську пасхалію, яка для розрахунків фіксованого весняного рівнодення 21 березня використовує григоріанський календар, тоді як Православна церква, Болгарська, Греко-візантійська, Російська, Румунська та Українська греко-католицькі церкви, Єрусалимський вірменський патріархат, Еритрейська та Етіопська східні католицькі церкви, Етіопська, Еритрейська, Коптська та Сирійська орієнтальні православні церкви дотримуються александрійської пасхалії, де фіксоване весняне рівнодення відбувається за юліанським календарем, що відповідає 3 квітня за григоріанським календарем.

Співвідношення дат Великодня Розбіжність між датами православного та католицького Великодня викликана розбіжністю дат церковних повних місяців та різницею між сонячними календарями. У XX і XXI століттях церковні повні місяці за александрійською пасхалією відстають від григоріанських на 4-5 днів. День весняного рівнодення — 21 березня за юліанським календарем — відповідає 3 квітня за григоріанським календарем.Руководство к Пасхалии для употребления в духовных училищах. О годе западных христиан и о времени их Пасхи. сс. 57—63

Якщо церковний повний місяць випадає на інтервал від 21 березня до 28 березня за григоріанським календарем, то цей повний місяць є великоднім за григоріанською пасхалією, і Великдень святкується найближчої неділі. Відповідний йому александрійський повний місяць, що випадає до 3 квітня за григоріанським календарем (тобто 21 березня за юліанським календарем), великоднім вважатися не може, і як пасхальний вибирається «повний місяць» 30 днями пізніше, між 24 квітня і 1 травня за григоріанським календарем. У цьому випадку різниця між датами григоріанського та юліанського Великодня становитиме 4—5 тижнів, залежно від того, на який день тижня випаде повний місяць.

Якщо ж повний місяць буде 29 березня, то може бути будь-який з перерахованих вище варіантів. Так, у 1907 році різниця між Великоднями була 5 тижнів, у 1926 – 4 тижні, у 1972 – 1 тиждень.

Григоріанський Великдень приблизно в 30% випадків збігається з юліанським, у 45% випадків випереджає його на один тиждень, у 5% — на 4 тижні, у 20% — на 5 тижнів. Різниці в 2 та 3 тижні не буває.Уржумцев П. В.О дате Святой Пасхи в 2002 году // Журнал Московской Патриархии, № 3, 2002 год

Астрономічна пасхалія Астрономічна пасхалія — це недільний день у березні або квітні, який точно відповідає визначенню «перша неділя після першого весняного повного місяця». Незважаючи на те, що обчислення григоріанської пасхалії мають досить високу точність, їх результати можуть дещо розходитися з реальними астрономічними подіями через те, що поняття рівнодення та місячного місяця є у певному розумінні умовними. Так, реальне рівнодення може наступати 19, 20 та 21 березня, тоді як у пасхалію закладено дату 21 березня (як за григоріанським, так і за юліанським календарями). Тривалість місячного місяця 29,5305882 діб є величина середня, і реальний новий місяць і повний місяць можуть наступати з відхиленням кілька годин від розрахункового моменту. Наприклад, у 2019 році рівнодення відбулося 20 березня о 21 годині 58 хвилин UTC, а повний місяць настав 21 березня в 1 годину 43 хвилини UTC, у той час як розрахунковий повний місяць випав на 20 березня і з цієї причини великоднім вважатися не міг.