Обло́га Константино́поля — перша облога, здійснена османськими військами столиці Візантії в 1394—1402 роках. Фактично складалася з декількох кампаній: 1394—1396, 1397—1398, 1400—1402 років.
Передумови Протягом 1380-х років османський султан Баязід I Блискавичний підкорив усю західну частину Малої Азії, а інші малоазійські бейлики визнали васальну залежність від Османської імперії.
До 1393 року було підкорено усю Болгарію, Македонію та Фессалію, а також Північну Грецію. В результаті Візантійська імперія з суходолу опинилася відрізаною від інших християнських держав. Осман також контролювали фортеці на узбережжі Геллеспонту і Мармурового моря. За цих обставин перед султаном постала необхідність захоплення Константинополя, що мав би поєднати балканські і азійські володіння Османів. До того ж столиця Візантії було великим містом й важливим політико-економічним центром.
Перебіг подій 1394 року за наказом Баязида I османські війська блокували Константинополь. Втім він не мав достатньо потужного флоту, щоб здійснити облогу з моря. Через розміри міста на ці дії султан відволік чималі сили. Цим вирішили скористатися європейські держави на чолі із Сигізмундом Люксембургом, королем Угорщини, якого підтримали бургундці, французи і англійці. До того в збережжі Константинополя були зацікавлені венеційці і генуезці, який через Босфор мали змогу здійснювати торгівлю здержавами Азово-Чорноморського узбережжя, насамперед Золотою Ордою і Грузією.
Проти Османської імперії виступило потужне хрестоносне військо. За цих обставин Баязид I вимушен був фактично зняти облогу Константинополя, залишивши невелички загони. Тому більшість сучасних турецьких істориків розглядає цей період як окрему облогу Константинополя.
Лише після перемоги над хрестоносцями у битві при Нікополі у вересні 1396 року, османський султан вирішив поновити облогу візантійської столиці. Повноцінна блокада почалася 1397 року. На допомогу візантійцям прибуло 600 французьких лицарів та 8 венеційських військових суден.
Не в змозі захопити місто, 1398 року султан погодився укласти перемир'я з візантійським імператором Мануїлом II, який визнав себе васалом та зобов'язався сплачувати щорічну данину в 10 тис. золотих дукатів.
1400 року Баязид I знову спробував захопити Константинополя, проте без успіху. Фактично здійснював блокаду міста до 1402 року, коли отримав звістку про вторгнення до Малої Азії чагатайського аміра Тимура.
Джерела Merçil, Erdoğan. (2007). «Türkler ve İstanbul (Fethe Kadar)», 550. Yılında Fetih ve İstanbul: Bildiriler (İstanbul, 14-15 Haziran 2003), Ankara: Atatürk Kültür Merkezi Yayınları. s. 63-77, ISBN 9789751619624