Владімір Бартол (; 24 лютого 1903, Святий Іван поблизу Трієста, — 12 вересня 1967, , СФРЮ) — словенський і югославський письменник, драматург, есеїст, публіцист. Член Словенської академії наук і мистецтв.
Життєпис Народився в сім'ї поштового чиновника і педагога та письменниці М. Бартол-Надлішек. До 1925 року вивчав біологію, філософію і психоаналіз у Люблянському університеті, стажувався в Сорбонні (1926—1927). У 1928 році служив в армії.
Перебував під великим впливом філософії Ф. Ніцше, вчення З. Фрейда і К. Г. Юнга, а також творчості Ф. М. Достоєвського, що визначило його інтерес до психології особистості і її ролі в суспільстві.
На початку 1930-х років повернувся до Словенії, де співпрацював у багатьох періодичних виданнях, зокрема редагував журнал «Модра птіца».
Під час Другої світової війни брав участь у партизанському русі — один із секретарів пленуму Визвольного фронту Словенії з культури.
Після війни працював у Театрі драми в Любляні, в 1946—1956 роках жив у Трієсті, потім повернувся до Словенії і до кінця життя — в Любляні.
Працював в Академії наук і мистецтв Словенії до своєї смерті 12 вересня 1967 року.
Творчість Дебютував у 1933 році зі стилізованою під старовину новелою «Дон Лоренцо де Спадоні» («Don Lorenzo de Spadoni»), у центрі якої демонічний герой, що несе зло для всіх, хто його оточує. Цей же тип героя характерний для центрального твору В. Бартола — роману «Аламут» («Alamut», 1938), що є першим словенським інтелектуальним романом, який синтезує риси історичної, філософської та психологічної прози.
Він автор драми у трьох діях з життя басків «Лопес» («Lopez», 1932), збірок новел про сучасність «Аль Араф» («Al Araf», 1935) і «Трієстські гуморески» («Tržaške humoreske», 1957), книги мемуарів "Юність у Св. Івана " («Mladost pri Sv. Ivanu», 1955—1956), книги інтерв'ю «В гостях у словенських вчених» («Obiski pri slovenskih znanstvenikih», 1961). Посмертно були опубліковані збірка новел «Демон і ерос» («Demon in eros», 1974), детективний роман «Диво в селі» («Čudež na vasi», 1984) і книга есе «Трубадур у масці» («Zakrinkani trubadur», 1993).
Проза В. Бартола переведена багатьма іноземними мовами.
Вибрані твори Lopez (1932, драма) Al Araf (1935, збірка новел) Alamut (1938, повість), Tržaške humoreske (1957, збірка новел) Čudež na vasi (1984, повість) Don Lorenzo (1985, новела) Med idilo in grozo (1988, збірка новел) Zakrinkani trubadur (1993, збірка есеїв) Mladost pri Svetem Ivanu (2001, автобіографія)
Примітки
Посилання Vladimir Bartol The Hundredth Anniversary of Vladimir Bartol, the Author of Alamut