Го́лишів — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Входить до складу Боратинської сільської територіальної громади. Населення налічує 339 осіб.

Історія До 5 липня 2017 року село підпорядковувалось Боратинській сільській раді Луцького району Волинської області.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 708-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Волинської області», село увійшло у склад Боратинської сільської територіальної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Луцького району, село увійшло до складу новоутвореного Луцького району.

Населення Згідно з переписом УРСР 1989 року, чисельність наявного населення села налічувала 318 осіб, з яких 140 чоловіків та 178 жінок.

Відповідно до перепису населення України 2001 року, в селі мешкало 338 осіб.

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 99,41 % російська 0,59 %

Пам'ятки археології

За 0,5 км на захід від села, в урочищі Замчисько, на видовженому мисі лівого берега Чорногузки — двошарова пам'ятка волино-люблінської і трипільської культур. Розкопками М. Пелещишина у 1972—1973 рр. досліджено майже всю її площу (близько 2000 м²). Відкрито 14 наземних жител, 2 напівземлянки і 35 господарських ям пізнього етапу трипільської культури. Зібрано значну кількість знарядь праці з кременю, каменю, рогу і кістки, уламків глиняного посуду, тягарців до ткацького верстату і пряслиць, а також знайдено декілька зооморфних фігурок. На поселенні виявлено 5 скорчених поховань волино-люблінської культури, які датуються 3200-3100 рр. до н. е., та три овальні котловани від землянок розмірами 3-4х2,2-2,5 м, велике вогнище діаметром близько 2 м від наземного житла і декілька господарських ям. Скорчені розміщення тіл орієнтовані головами на південь. Вони супроводжувались двома-трьома ліпними посудинами з характерним реберчастим профілем, конічними мисками, чашами, кістяними проколками і уламками зернотерок. За 1 км на захід від села, на лагідному схилі лівого берега р. Чорногузки — поселення культури лінійно-стрічкової кераміки. За 2,5 км на захід від села, на мисі першої надзаплавної тераси лівого берега р. Чорногузки — поселення культури лінійно-стрічкової кераміки. Розкопками Г. Охріменко досліджено територію площею 1044 м². і виявлено залишки шести житлових об'єктів. Вони представлені наземними і незначно заглибленими в ґрунт спорудами. Перші з них мали наближено-трапецієподібну форму розмірами 4х5,5 та 5×10 м. По центрі долівки простежено залишки вогнищ, а попід стінками, як з внутрішньої, так і зовнішньої сторін, зафіксовані стовпові ями діаметром 20-30 см. Конструкцію двох напівземлянок характеризують котловани від них округлої форми діаметром 1-1,2 м, завглибшки до 1-1,8 м. В одному із жител відкрито чотири ями, у другому — дві. В межах житлових споруд зібрано значну кількість виробів з каменю, кременю і кістки, остеологічних решток, а також уламків ліпного посуду, орнаментованого лінійно-нотним і пластинчастим декором. Час існування пам'ятки припадає на 4300-4200 рр. до н. е. За 3 км на захід від села, по обидві сторони від залізничного полотна, на лівому березі р. Чорногузки — багатошарове поселення культур лінійно-стрічкової кераміки, волино-люблінської і кулястих амфор площею до 2,0 га.

Відомі люди Хомяк Віктор Борисович (1958—2014) — захисник Майдану, Герой України.

Примітки

Література Кучинко М. М., Златогорський О. Є. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області: навчальний посібник. — Луцьк: Волинські старожитності, 2010. — С. 196—197. Охріменко Г. В. Кам'яна доба на території Північно-Західної України (ХІІ-ІІІ тис. до н. е.). — Луцьк, 2009. — С.39-45. Охріменко Г. В. Культура лінійно-стрічкової кераміки. — Луцьк, 2001. — С.25-32. Пелещишин М. А. Трипольская культура Западной Волыни // Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья (энеолит, бронза и раннее железо). — К., 1990. — С.31-32.