Мандора, каліхон або ґаллішон (Mandora, Calichon, Calchedon, Gallichon) — музичний інструмент, різновид лютні 18 та початку 19-го століття, з шістьма-дев'ятьма хорами (парами) струн. Терміни були взаємозамінними, термін мандора був поширений у Північній Італії та Центральній Європі, а галлішон — у Німеччині.
Стрій У своєму трактаті Syntagma Musicum (1619) Міхаель Преторіус надає 4 варіанти ладнання інструмента: c-g-c1-g1, C-G-c-g1-c1, C-F-c-f-c1, G-d-g-d1.James Tyler. The mandore in the 16th and 17th centuries. E arly Music, vol. 9, No1, January, 1981
Ґеорґ Кінський, посилаючись на М.Мерсенна (Marin Mersenne, L’Harmonie Universelle, 1637), пише, що мандора мала, в залежності від кількості струн (4-6), наступний стрій: c – g – c’ – (e’ – f’) – g’Georg Kinsky, Katalog des Musikhistorischen Museums von Wilhelm Heyer in Köln, Zweiter Band, Zupf- und Streichinstrumente. – Cöln, 1912. – C.113.
Див. також Мавританська гітара
Примітки
Посилання Зображення сучасного ґаллішона, репліка інструмента 1756 року Website with some information on the "gallichone or mandora" Reproduction 18th century mandoras James Tyler. The mandore in the 16th and 17th centuries. E arly Music, vol. 9, No1, January, 1981