Трафермін () — рекомбінантний людський фактору росту фібробластів 2 (англ. Recombinant human basic fibroblast growth factor (rhbFGF)). Створений за допомогою технології рекомбінантних ДНК і продукується в організмі кишкової палички E. coli.
Цей рекомбінантний білок має такі ж властивості та функції, як і фактор росту фібробластів 2 (англ. FGF2), що продукується в організмі людини. Трафермін активує проліферацію та диференціацію клітин. В складі лікарських засобів використовується для загоєння виразок на шкіри, опіків, лікування діабетичної стопи, періодонтиту, переломів кісток та інших явищ, що пов'язані із порушенням цілісності сполучної тканини.
Історія Трафермін вперше був отриманий американською корпрорацією Scios Inc. (нині належить компанії Johnson & Johnson). У 1988 році японська компанія Kaken Pharmaceutical Co.,Ltd. отримала ліцензію на виготовлення траферміну від Scios Inc..
У 2000 році застосування траферміну для лікування хронічних виразок було схавлено Управлінням з продовольства і медикаментів Китаю (англ. CFDA).
Після 13 років випробувань у червні 2001 році компанія Kaken Pharmaceutical Co.,Ltd. випустила на ринок Японії трафермін під торговою назвою Fiblast®Spray. Цей препарат випускається у формі спрею для зовнішнього застосування. Його застосовують для лікування пролежнів, діабетичної стопи, опіків та інших виразок на шкірі.
У 2006 році було ліцензоване постачання Fiblast®Spray у Південну Корею. У 2007 році був укладений ліцензійний договір про використання траферміну у стоматологічній практиці у Північній Америці та Європі. У 2009 році був укладений ліцензійний договір про використання траферміну в лікуванні виразок у Північній Америці та Європі.
У грудні 2016 року компанія Kaken Pharmaceutical Co.,Ltd. випустила на ринок Японії препарат Regroth®. Він активує регенерацію періодонтальної зв'язки, цементу зуба та альвеолярної кістки. Цей препарат часто застосовується японськими фахівцями з лікування пародонтозу.
Механізм дії Трафермін сполучений із гепарин-сульфатом, який є його кофактором. Така сполука приєднується до позаклітинної частини рецептору фактору росту фібробластів (англ. FGFR). Приєднання викликає димеризацію рецептору. Тоді кожний мономер спочатку автофосфорилюється (фосфорилює сам себе), а потім фосфорилює інший мономер. Фосфорилювання відбувається по амінокислоті тирозин (бо даний рецептор є рецепторною тирозинкіназою). Таким чином рецептор стає активним і може фосфорилювати свої білки-мішені в цитозолі. В такий спосіб сигнал від молекули траферміну передається далі по одному із сигнальних шляхів клітини.
Те, який саме сигнальний шлях буде активовано, залежить від того, який білок-мішень буде фосфорильовано рецептором. Різні сигнальні шляхи призводять до різних кінцевих ефектів впливу траферміну на клітину.
Якщо рецептор профосфорилює білок FRS2, то активується RAS/MAPK сигнальний шлях (англ. RAS/MAP kinase pathway). Це призводить до стимулювання проліферації фібробластів, епітеліальних клітини, клітин гладкої мускулатури судин та ендотеліальних клітини судин. Також стимулюється диференціація клітин.
Фосфорилювання рецептором білку FRS2 активує також і PI3К/AKT сигнальний шлях (англ. PI3K/AKT signaling pathway). Цей шлях регулює виживання та детермінацію клітин.
У випадку фосфорилювання рецептором фосфоліпази С Гамма (англ. PLCγ) активується однойменний шлях (англ. PLCγ pathway). Він впливає на міграцію та адгезію клітин.
Ці ефекти на організменному рівні виявляються у пришвидшенні та збільшенні ефективності процесів загоєння ран, виразок та опіків.
Застосування у клінічній практиці Трафермін застосовують для лікування широкого спектра хвороб і явищ, що пов'язані з порушенням цілісності сполучної тканини або її структури:
Рани Виразки на шкірі Діабетична стопа Пролежні Періодонтит Переломи кісток Опіки другого ступеню Ішемічна хвороба серця Переферичні судинні захворювання Нориці шлунково-кишкового тракту Для стимуляції ангіогенезу Для регенерації волосяних фолікул під час загоювання ран
Примітки
Джерела A Phase2 Clinical Trial of Trafermin in Patients With Marginal Periodontitis in Japan (2005), Kaken Pharmaceutical (clinicaltrials.gov) Bogousslavsky J, Victor SJ, Salinas EO, Pallay A, Donnan GA, Fieschi C, Kaste M, Orgogozo JM, Chamorro A, Desmet A; European-Australian Fiblast (Trafermin) in Acute Stroke Group. Fiblast (trafermin) in acute stroke: results of the European-Australian phase II/III safety and efficacy trial. Cerebrovasc Dis. 2002;14(3-4):239-51. doi: 10.1159/000065683. .