Джованні Баттіста Гваданьїні (Джованні Баттіста Гваданіні; ;  — ) — італійський скрипковий майстер, якого визнають одним з найкращих в історії майстрів струнних музичних інструментів. Reprint with new introduction by Stewart Pollins, Dover Books, 2012. Він вважається третім з найвеличніших майстрів після Антоніо Страдіварі та Джузеппе Гварнері «дель Джезу». Сім'я Гваданьїні була відома своїми скрипками, гітарами та мандолінами.

Життєпис

Джованні Баттіста Гваданьїні () народився 23 червня 1711 року приблизно в 30 км від міста Кремона у Боргоново-Валь-Тідоне, провінція П'яченца. Це був час, коли Страдіварі й Гварнері перебували в розквіті творчих сил.

Останні дослідження пролили світло на вплив обох геніїв, Страдіварі й Гварнері, на лінії симетрії інструментів Гваданьїні, який був ще юнаком, коли його батько Лоренцо, також уродженець Боргоново-Валь-Тідоне, був одним з виробників інструментів для майстерні Страдіварі, провідної скрипкової майстерні у першій половині 18 століття.

Гваданьїні був учнем в майстерні. За нормами тогочасної торгової практики в Італії, молода людина повинна була з 12-річного віку стартувати учнем у майстерні, щоб в майбутньому отримати дозвіл займатись відповідною торгівлею. Купецькі гільдії очолювались майстром, який видавав відповідні папери — путівки в професію для успішних учнів. Торгівельні гільдії, що надавали кар'єрні можливості для кваліфікованих торговців, включаючи виробників музичних інструментів, мали торгівельні домовленості в Європі з середньовічних часів, у тому числі в Італії. Гільдії були докапіталістичною промисловою організацією, що перебувала під контролем герцога, який регулював торговельну практику, якість вироблених товарів та цінову політику.

Діяльність Гваданьїні можна розділити за чотирма основними періодами, що пов'язані з чотирма містами Італії, де він жив і працював, а саме періоди П'яченци (1716—1749), Мілана (1749—1758), Парми (1758—1771) й Турина (1771—1786). Кожен період має свій стиль і характеристику. Міланський стиль Гваданьїні є більш популярним в Європі, тоді як стиль Турина є більш затребуваним у Сполучених Штатах. Міланські моделі видають м'який і барвистий звук, тоді як звук моделей Туріна пласкіший і потужніший.

Як цінителі інструментів Гваданьїні так і музиканти вважають його чи не останнім із великих скрипкових майстрів другої половини так званого «золотого віку», коли в Італії правили Бурбони.

Великий майстер пішов з життя в Турині 1786 року.

Виконавці на інструментах Гваданьїні Скрипалі СкрипальДата і місце виготовленняНазва інструментаКоментарПосиланняФелікс Айо1744 Ріккардо Бренгола 1747, П'яченца Contessa CrespiБродський Адольф Давидович1751, Міланex-BrodskyБрон Захар Нухимович1757, Мілан Аморі Коейто 1773Ендрю Дауес1770, ПармаРічард ДікінАнглійський камерний музикант і соліст, викладач Королівської музичної академії в Лондоні.Юлія Фішер1742Карл Флеш1750-тіex-Henri VieuxtempsДевід Ґарретт1772У грудні 2007 року Гаррет упав після виступу і розбив свою скрипку, яку він придбав за чотири роки до цього за 1 мільйон доларів США.Девід Грід1757Належить синдикату «The Yorkshire Guadagini 1757 Syndicate».Артюр Грюмьо1752ex-GrumiauxДевід Гален1753 Яша Хейфец 1741, П'яченца ex-Heifetz Попередники — Ремберт Вурліцер в 1946 році і Даріо Д'Аттілі в 1991 роціМарлен Геммер1764Пітер Гересгал1753, МіланВіллі Гесс1740sЙозеф Йоахім1767, Пармаex-JoachimІда Кавафян1751Девід Кім1757В оренді від Філадельфійського оркеструМін-Чон Ко 1767 Горан Кончар 1753, МіланКопельман Михайло Самуїлович1773 Міхал Ковалковскі 1753 GucioЯн Кубелик1750ex-KubelikПекка Куусісто1752В оренді від «Finnish Cultural Foundation»Манфред Леверкус1752ex-KneiselВкрадена 2006 рокуДжек Лібек1785ex-WilhelmjВейн Лін1779, ТуринТасмін Літтл1757, МіланМауро Лопес ФеррейраГалдон Мартінсон1750Використовується Бостонським симфонічним оркестромСтефан Міленкович1780, ТуринМуллова Вікторія Юріївна1750Жінетт НевьоПридбана ранньої весни 1949 року, була при Жінетт Невьо під час авіакатастрофи у жовтні того ж року, в якій Невьо загинула. Пізніше, сувій скрипки з'явився в Парижі, кілька разів змінивши власника.Девід Плантьє1766Сімоне Портер1745В оренді від «The Mandell Collection of Southern California» Вільям Пінчон 1779, Турин Придбана 26 березня 1957. Звучала в «Опері Сан-Франциско» до 1998 рокуЛінда Розенталь1772, ТуринЛеон Саметіні1751ex-SametiniМарі Самуельсен1773, ТуринВ оренді від «ASAF» (Anders Sveeas Charitable Foundation, Осло).Стефані Сант'Амброжіо1757 Маюмі Зайлер 1740, П'яченцаІттаї Шапіра1745, П'яченцаСіні Сімонен1760В оренді від «Finnish Cultural Foundation»Сімович Роман Аполлонович1752В оренді від Джонатана Моулдса, британського банкіра і філантропаІвонне Смейлерс1785Лара Сент-Джон1779Salabue«Воскресіння св. Іоанна»Ліндон Джонстон Тейлор1777Генрі Темянка1752Виготовлена за моделлю Петра Гварнеріуса. Сертифікат скрипника Джозефа Ведраля, Голландія, 28 вересня 1929 рокуВанесса Мей1761GizmoПабло Валетті1758Павло Верніков1747, П'яченцаex-Contessa Crespi, ex-BrengolaВ оренді від Fondazione Pro Canale. 2016 року коштувала $1,5 млн. Була викрадена в грудні 2016 року.Анрі В'єтан1750sex-Henri VieuxtempsГенрик Венявський1750ex-WieniawskiБоб Віллс1784Скрипка декларувалась як 157-річна під час придбання в 1941 році за $3000. Пізніше Віллс заявивив в інтерв'ю, що він віддав її своєму другові і придбав іншу за $5000.Ежен Ізаї1774ex-Eugène YsaÿeЛі Чуань Юнь1784В оренді від Товариства Страдіварі («Stradivari Society»)1754 —

Альтисти Лі-Куо Чанг грає на альті Гваданьїні 'ex-Vieuxtemps', виготовленому в Пармі 1768 року. Джеральдіна Волтер грає на альті Гваданьїні, виготовленому в Турині 1774 року.

Віолончелісти Наталі Клейн грає на віолончелі Гваданьїні «Simpson» (1777). Давид Гільович Герінгас грає на віолончелі Гваданьїні 1761 року виготовлення. Максін Нойман грає на віолончелі Гваданьїні 1772 року. Хан-На Чан грає на віолончелі Гваданьїні (Мілан, 1757). Гілберто Мунгіа грає на віолончелі Гваданьїні (1748). Саша Вечтомов грає на віолончелі Гваданьїні (Мілан, 1754). Соль Габетта грає на віолончелі Гваданьїні (1759). Картер Брей, головний віолончеліст Нью-Йоркського філармонічного оркестру, грає на віолончелі Гваданьїні (Мілан, 1754).

Ансамблі Australian String Quartet (ASQ, Австралійський струнний квартет) використовує такі чотири інструменти: віолончель (П'яченца, 1743), скрипка (П'яченца, 1748—1949), альт (Турин, 1783), скрипка (Турин, 1784).

Примітки

Бібліографія

Посилання

В Україні ініціюють створення Фонду раритетних музичних інструментів Скрипач Дэвид Гаррет: Первое, что сделаю в Киеве, — найду ресторан, где подают хороший борщ  kp.ua/culture «Ты плачешь, скрипка Гваданини…»  vo.od.ua