Оле́на Дави́дівна Ахма́това (справжнє прізвище — Воло́дько;  — ) — українська оперна та концертна співачка (мецо-сопрано), вокальна педагогиня; солістка Київської, Харківської, Ташкентської, Свердловської, Донецької, Дніпропетровської опери та Київської філармонії; викладачка Львівського музичного училища та Львівської консерваторії; артистка Львівського оперного театру.

Життєпис Народилася 9 травня 1894 року (27 квітня 1894 за старим стилем) у Києві, в Російській імперії (тепер — столиця України).

У 1920 році закінчила Київський вищий музично-драматичний інститут (клас Олени Муравйової). У 1923 році — Київську консерваторію (клас Етторе Гандольфі). Також навчалася у Студії вдосконалення мистецтва оперного співу професора Луїджі Габрієллі.

1920—1922 — артистка Українського вокального ансамблю (октету) під керівництвом Якова Степового. Збереглись її спогади про композитора Степового та програмка її концерту з недрукованих творів композитора.

1923—1925, 1927—1928 — солістка Київського оперного театру.

1925—1926 — солістка Ташкентського театру опери та балету.

1926—1927 — солістка Харківського театру опери та балету.

1928—1932 — солістка Свердловського театру опери та балету.

1932—1933 — солістка Донецького театру опери та балету.

1933—1934 — солістка Дніпропетровського театру опери та балету.

1935—1940 — артистка і викладачка в Київській філармонії.

У 1937 році отримала диплом Спілки композиторів України за найкраще виконання творів Віктора Косенка, Лева Ревуцького, Бориса Лятошинського (Конкурс виконавців творів радянських композиторів).

1940 — викладачка Львівського музичного училища.

1942—1944 — викладачка Львівської музичної школи з українською мовою навчання.

1944—1945 — старша викладачка, 1946—1959 — доцентка кафедри сольного співу Львівської консерваторії та викладачка Львівського музичного училища.

1944—1945 — артистка Львівського оперного театру.

Померла 11 січня 1974 року у Львові.

Творчість У концертах широко пропагувала твори українських композиторів (Лисенка, Степового, Стеценка, Барвінського, Людкевича), народні пісніАхматова Олена Давидівна // Лисенко І. Словник співаків України. Енциклопедичне видання. — Київ: Рада, 1997. — С. 17..

Партнерами на сцені були Леонід Собінов, Антоніна Нежданова, Іван Козловський, Марк Рейзен, Сергій Мигай та інші. Співпрацювала з композитором Левом Штейнбергом.

Серед учнів Ахматової лауреати конкурсів та солісти театрів: А. Жуков, Л. Іщенко, О. Бурмістрова, В. Соколова, Н. Нестеренко-Лазарчук, І. Краснопольський та інші.

Партії

Кармен (однойменна опера Жоржа Бізе) Амнеріс («Аїда» Джузеппе Верді) Лола («Сільська честь» П'єтро Масканьї) Одарка («Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського) Мнішек («Борис Годунов» Модеста Мусоргського) Любаша («Царева наречена» Миколи Римського-Корсакова) Кончаківна («Князь Ігор» Олександра Бородіна) Ольга («Євгеній Онєгін» Петра Чайковського)

Праці Людина великої душі // Соломія Крушельницька. Спогади. — Київ: Музична Україна, 1978. Ч. 1. — С. 305-306. До питання про дикцію в співі (неопублікована).

Примітки

Джерела Ахматова, Олена Давидівна // Велика українська енциклопедія: [у 30 т.] / упоряд. д. і. н., проф. Киридон А.М. — Київ: Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво», 2020. — Т.3: Апа — Аят. — 712 с. — ISBN 978-617-7238-39-2 Ахматова Олена Давидівна // Лисенко І. Словник співаків України. Енциклопедичне видання. — Київ: Рада, 1997. — С. 17-18. — Тираж 1000 прим. — ISBN 966-7087-11-5 Токарчук В.Є. Ахматова Олена Давидівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І.М. Дзюба [та ін.]; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — Київ: Поліграфкнига, 2001. — Т.1: А. — 823 с. — ISBN 966-02-2075-8 Історія формування кафедри сольного співу  conservatory.lviv.ua Театрознавство — Інститут мистецтвознавства