Мідхат Закірович Шакіров (, місто Уфа, тепер Росія — , місто Уфа, Росія) — радянський державний діяч, 1-й секретар Башкирського обласного комітету КПРС, 1-й секретар Уфимського міського комітету КПРС. Член ЦК КПРС у 1971—1989 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 7—11-го скликань. Член Президії Верховної Ради СРСР (1970—1987). Герой Соціалістичної Праці (23.02.1981).

Життєпис Народився в родині відомого башкирського і татарського педагога та лінгвіста Закіра Шакірова.

Закінчив фабрично-заводське училище (ФЗУ), з 1934 року працював слюсарем на Уфимському паровозоремонтному заводі.

У 1941 році закінчив Бєжицький машинобудівний інститут.

У 1941—1947 роках — інженер, старший інженер, заступник головного механіка, головний механік, заступник начальника виробництва Уфимського заводу низьковольтної апаратури.

Член ВКП(б) з 1944 року.

У 1947—1948 роках — секретар Ленінського районного комітету ВКП(б) міста Уфи; головний інженер Міністерства місцевої промисловості Башкирської АРСР.

У 1948—1952 роках — директор Уфимського заводу геофізичних приладів та апаратури.

У 1952—1954 роках — начальник будівельно-монтажного управління № 74 (БМУ—74), яке здійснювало будівництво магістральних газопроводів, облаштовували газові та нафтові промисли.

З 12 жовтня 1954 по 1963 рік — головний інженер — заступник керуючого тресту «Нафтопровідмонтаж» Держгазпрому СРСР. Брав безпосередню участь в будівництві газопроводів Шкапово—Ішимбай—Магнітогорськ, Саратов—Горький, Бухара—Урал, нафтопроводу Туймази—Омськ—Іркутськ і низки інших магістральних газонафтопроводів.

У 1963 — липні 1969 року — 1-й секретар Уфимського міського комітету КПРС Башкирської АРСР.

15 липня 1969 — 23 червня 1987 року — 1-й секретар Башкирського обласного комітету КПРС.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 лютого 1981 року за видатні успіхи в розвитку сільського господарства і виконанні соціалістичних зобов'язань із збільшення виробництва і продажу державі зерна та інших продуктів землеробства в 1980 році і десятій п'ятирічці першому секретареві Башкирського обкому КПРС Шакірову Мідхату Закіровичу присвоєно звання Героя Соціалістичної праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

З червня 1987 року — персональний пенсіонер союзного значення в місті Уфі.

Ім'я Шакірова має негативну репутацію у сусідньому Татарстані через те, що Шакіров форсував асиміляцію татар у Башкортостані та примусово записував їх башкирами.

Помер 1 травня 2004 року. Похований в Уфі на Мусульманському цвинтарі.

Нагороди і звання Герой Соціалістичної Праці (23.02.1981) п'ять орденів Леніна (18.11.1964, 25.08.1971, 4.10.1976, 23.02.1981, 4.10.1986) два ордени Трудового Червоного Прапора (16.04.1957, 25.05.1961) медалі «Почесний нафтовик» (1986) «Почесний будівельник РРФСР» (1986) «Почесний транспортний будівельник» (1996)

Примітки

Джерела Шакиров Мидхат Закирович