На сьогодні у шевченкознавстві виділяється окремий розділ творчості Тараса Шевченка, так звані поезії 1847—1850 років, не переписані до «Більшої книжки», до яких входить 42 твори.Опис рукописів Т. Г. Шевченка  — К., 1961. С. 93.

Історія

1858 року, готуючи у Нижньому Новгороді до друку твори, написані на засланні, Тарас Шевченко значну частину творчого доробку періоду заслання (42 твори) не переписав з Оренбурзької «Малої» до «Більшої» книжки поезій 1847—1861 років. 21 лютого поет занотував у щоденнику, підкреслюючи вимогливе й критичне ставлення до своїх творів: Тарас Шевченко. Журнал (Щоденник).  Лютий 1858.— Переклад Леоніда Білецького.

Безумовно, поет вимогливо й критично ставився до своїх творів. У листі до Михайла Лазаревського від 29 листопада 1857 року він зауважив:

На сьогодні літературознавцям не відомі причини не включення Шевченком до «Більшої книжки» таких вдалих на їх думку творів, як: «Сонце заходить, гори чорніють»,, «Мені тринадцятий минало…», «Сон», «О думи мої! О славо злая!», «У тієї Катерини…», «Якби ви знали паничі…», «У Бога за дверми лежала сокира…», «Мені здається, я не знаю…», «Ну що б, здавалося, слова…», «У Вільні, городі преславнім…» тощо, а також поеми «Титарівна», «Неначе цвяшок в серце вбитий…» («Марина»), «У Оглаві…» («Сотник»).Леонід Новиченко. Дорогоцінні сторінки. // Тарас Шевченко. Більша книжка. Автографи поезій Шевченка 1847—1860 рр. Передмова. — К. 1989.

Рукописна Оренбурзька книжка служить єдиним джерелом для публікції цих творів.Шевченко Т. Г. Повне зібрання творів: У 12 т. Т. 1     — К., 2003. Шевченко Т. Г. Повне зібрання творів: У 12 т. Т. 2     — К., 2003. 

Перелік творів Умовні позначення: № — Шевченкова нумерація поезій. MK — 42 поезії, не переписані 1858 року до «Більшої Книжки». ВД — порядок зошитів за Василем Доманицьким (див.: Оренбурзька «Мала книжка»). Дод. арк. — додатковий аркуш.

Поезії 1847—1850 років, не переписані до «Більшої книжки» Назва Сторінка № Зошит ВД Примітка MK1847 — — 1 1 — —Не спалося, а ніч, як море… 40 9 3 3 13 мая 1847. в казематі 1Сонце заходить, гори чорніють… N.N. 51 3 4 4 — 2Мені тринадцятий минало… N.N. 91 7 6 6 — 3Не гріє сонце на чужині… 94 8 6 6 — 4Гори мої високії… 97 9 7 7 Сон 5О думи мої! О славо злая!.. N.N. 108 11 7 7 — 6То так і я тепер пишу… 145 — 10 10 — 7 1848 159 — 11 11 — —У Бога за дверми лежала сокира… 162 2 11 11 «1848» 8Добро, у кого є господа… 188 10 12 12 — 9Не знаю, як тепер ляхи живуть… 191 — 13 27 початок див. 1850 № 7 10Чи то недоля та неволя… 200 10 13 27 — 11Буває, іноді старий… 207 13 14 24 — 12Хіба самому написать… 208 14 14 24 — 13Готово! Парус розпустили… 215 17 14 24 — 141849 223 — 15 21 — —У Оглаві… 226 1 15 21 (Сотник) «1849» 15Заросли шляхи тернами… 260 8 17 23 — 16Було, роблю що, чи гуляю… 270 12 17 23 — 17Неначе цвяшок в серце вбитий… 278 18 18 14 (Марина) 18На ниву в жито уночі 295 20 19 15 (Сичі) 19Меж скалами, неначе злодій… 297 21 19 15 — 20І виріс я на чужині… 306 23 20 16 — 21Ой я свого чоловіка… 319 30 21 17 — 22Ой виострю товариша… 321 31 21 17 — 23Ой не п'ються пива-меди… 327 36 21 17 — 24На улиці невесело… 329 37 21 17 — 25У тієї Катерини… 330 38 21 17 — 26Ой пішла я у яр за водою… 336 40 22 18 — 27Не так тії вороги… 337 41 22 18 — 28У неділеньку у святую… 341 45 22 18 — 29У перетику ходила… 345 46 22 18 — 30У неділеньку та ранесенько… 347 47 22 18 — 31Не тополю високую… 349 48 22 18 — 32Не хочу я женитися… 354 53 23 19 — 33Чума… 356 54 23 19 — 34І знов мені не привезла… 358 55 23 19 — 351850 367 — 24 25 — —Ми заспівали, розійшлись… 374 2 24 25 «1850» 36Мені здається, я не знаю… 388 5 25 26 — 37Якби ви знали, паничі… 391 6 25 26 — 38Буває, в неволі іноді згадаю... 395 7 25 26 продовження на с. 191 10Титарівна. (Унеділю на селі…) 399 12 26 13 початок на с. 431 39Ну що б, здавалося, слова… 410 13 26 13 — 40У Вільні, городі преславнім… 415 59 27 20 — 41Заступила чорна хмара… 420 60 27 20 — 42Титарівна. (Давно се діялось…) 431 — Дод. арк. Дод. арк. продовження на с. 399 39 Поезія 1847—1850 років

Коментарі: Поезії під номером «59» і «60» підшиті помилково. Вони заключають третю книжечку поезій «1849» року. Закінчення поезії «Буває, в неволі іноді згадаю…» (№ 7, сторінки 395—398): «Не знаю, як тепер ляхи живуть…» є на сторінках 191—194 (3-й зошит 1848 року). Вступ до «Титарівни» (№ 12, сторінка 399) — на передостанній сторінці рукопису: «Давно се діялось…» (сторінка 431).

Див. також Другий Кобзар Поезія 1847–1850 років (Більша книжка) Поезія 1857–1861 років (Більша книжка) Поезія 1847–1850 років (Оренбурзька або Мала книжка) Три літа (книга)

Примітки