Поді́л (у XIX ст. ще звалось Марченкова балка) — село Миргородського району Полтавської області. Населення станом на 2025 рік становило 470 осіб. Входить до Білоцерківської сільської об'єднаної територіальної громади з адміністративним центром у с. Білоцерківка.

Географія Село Поділ знаходиться на автомобільній дорозі , за 1,5 км від села Коноплянка. Селом протікає пересихаючий струмок з загатою. На південь від села бере початок річка Саврай. Поруч проходить автомобільна дорога .

Розташоване на віддалі 19 км від селища Велика Багачка. Найближча залізнична станція Сагайдак — за 13 км.

Історія Село виникло як поселення козацьких хуторів, імовірно, у кінці XVIII ст.

За ревізією 1859 року на козацьких Подільських хуторах Хорольського повіту було 215 дворів, 1558 жителів.

У 1869 році село існувало під назвою Подоляни.

За переписом 1900 року на хуторі Поділ було 32 двори, 203 жителя; всього по сільській козацькій громаді було 299 дворів, 1824 жителі.

На початку XX ст. у Подолі Білоцерківської волості існувала школа грамоти.

У 1912 році на хуторі було 1444 жителі, діяли земська та церковнопарафіяльна школи.

У січні 1918 року в Подолі розпочалась радянська окупацію.

У 1923 році Поділ як центр сільради увійшов до складу Білоцерківського району Полтавської округи.

У 1923-1925 роках в селі діяла промартіль "Червона хвиля".

За переписом 1926 року у Подільській сільраді Білоцерківського району Полтавської округи було 16 хуторів, 477 дворів, 2507 жителів.

У 1928 році в селі було створене ТСОЗ, у 1929 році — сільськогосподарська артіль "Певний шлях".

У 1930 році Поділ був віднесений до новоутвореного Великобагачанського району.

У 1932–1933 роках внаслідок Голодомору, проведеного радянським урядом, у селі загинуло 169 мешканців (встановлено загиблих), у тому числі встановлено імена 76 загиблих. Збереглися свідчення про Голодомор місцевих жителів, серед яких Бондар М. М. (1920 р. н.).Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко, В. О. Мокляк, Т. П. Пустовіт — Полтава: Оріяна, 2008.— С. 35-36

Напередодні 1941 року у селі працювали електростанція, механічний млин.

У роки німецько-фашистської окупації (23 вересня 1941 — 24 вересня 1943) гітлерівці вивезли на примусові роботи до Німеччини 150 чол., організували в селі концтабір для радянських військовополонених, де одночасно перебувало близько 600 чол.

У 1957 році в селі було встановлено пам'ятник воїнам-односельцям, що загинули (100 чол.) під час Німецько-радянської війни.

У 1966 році в селі діяв колгосп ім. Ілліча. Артіль мала 3947 га земельних угідь. Провідним напрямом господарства було рільництво. Розвинуте було і тваринництво.

У 1966 році в Подолі була восьмирічна школа, 3 бібліотеки, клуб на 350 місць. Населення становило 640 чол. Село було центром Подільської сільської ради, якій були підпорядковані населені пункти Байрак, Гаврилівка (нині не існує), Гнідаші (нині не існує), Деркачі (нині не існує), Залужок (нині не існує), Затон, Кравецьке (нині не існує), Краснюки (нині не існує), Лешківка (нині не існує), Лозовате (нині не існує), Огирівка, Трудове (нині не існує), Чугуї (нині не існує).

У 1979 році в селі було встановлено пам'ятник В. І. Леніну.

У 1990 році населення села становило 737 осіб.

У 1991 році в селі були колгосп ім. Ілліча (зерново-буряківничого напряму, тваринництво), відділення зв'язку, АТС, неповна середня школа, фельдшерсько-акушерський пункт, дитсадок, Будинок культури на 350 місць, бібліотека (10,3 тис. одиниць літератури).

13 серпня 2015 року шляхом об'єднання Балакліївської, Білоцерківської, Бірківської та Подільської сільських рад Великобагачанського району була утворена Білоцерківська сільська об'єднана територіальна громада з адміністративним центром у с. Білоцерківка.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Білоцерківської сільської територіальної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Великобагачанського району, село увійшло до складу новоутвореного Миргородського району Полтавської області.

Економіка ПП «Батьківщина»

Політика Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 530024, розташована у приміщенні школи.

Результати зареєстрований 421 виборець, явка 61,76%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 54,83%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 14,67%, за Опозиційну платформу — За життя — 8,88%. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримала Анастасія Ляшенко (Слуга народу) — 33,98%, за Олексія Баганця (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 17,58%, за Дарину Гермаш (самовисування) — 10,16%.

Населення Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська63695.64%російська162.41%румунська60.90%угорська50.75%білоруська10.15%вірменська10.15%Усього665100%

Чисельність населення на 2025 рік становить 470 осіб. Раніше наведені показники вважаються неактуальними.

Об'єкти соціальної сфери Подільська гімназія Дитячий садок Будинок культури на 350 місць 2 магазини Бібліотека

Пам'ятки історії

Пам'ятник воїнам-односельцям, що загинули під час Німецько-радянської війни Братська могила партизанів, що полягли 1943 року

Відомі люди

(1927—?) — Герой Соціалістичної Праці Чугуй Олексій Прокопович (1935 р. н.) — український драматург, вчений-літературознавець

Примітки

Джерела

Поділ // За ред. А. В. Кудрицького. Полтавщина : Енцикл. довід.. — К. : УЕ, 1992. — С. 1024. — ISBN 5-88500-033-6. — с. 684 Історія міст і сіл Української РСР. Полтавська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967. — с. 143

Посилання Погода в селі Поділ