Сюзанн Марі Луїза Маріон (Suzanne Marie Louise Marion), відома як Сюзі Солідор ( 18 грудня 1900, Сен-Серван-сюр-Мернині квартал Сен-Мало — 31 березня 1983, Ніцца) — французька співачка, акторка, модель, письменниця.
Життєпис Сюзанн Марі Луїза Маріон була позашлюбною дочкою адвоката і депутата міста Сен-Мало Робера-Анрі Сюркуфа (1868—1944), нащадка легендарного корсара початку XIX ст. Робера Сюркуфа; про своє піратське походження співачка згодом охоче розповідала.
У 1907 році її мати одружилася з Еженом Прюданом Роше, який удочерив Сюзанну і дав їй своє прізвище. Сценічне прізвище Солідор Сюзанна Роше взяла за назвою кварталу Сен-Серване, де якийсь час жила її сім'я.
Після Першої світової війни оселилася в Парижі, була моделлю у Жанни Ланвен, співала в кабаре. До цього часу належить її роман з відомою збирачкою антикваріату Івонною де Бремон д'Ар (1894—1976), з льотчиком Жаном Мермозом (1901—1936) та іншими.
З 1933 по 1946 рік виступала у відкритому нею кабаре Паризьке життя () на вулиці Св. Анни (I округ столиці). В період окупації кабаре відвідували німецькі офіцери« Nuits de Paris : Chez Suzy Solidor »Paris-Soir, 27 septembre 1940.. Сюзі Солідор стала виконувати для них, першою у Франції, дуже популярну у той час пісню Лілі МарленAndré Halimi, Chantons sous l'Occupation, L'Harmattan, 2003, ., за що після звільнення була заарештована у вересні 1944 року. Її помістили під варту у табір Дрансі, після чого за співпрацю з ворогом на 5 років заборонили виступати перед публікою « La vie dans Paris libéré : Cortot, Ginette Leclerc et Suzy Solidor sont arrêtés », Ce soir, 9 septembre 1944..
У 1952 Солідор відкрила кафе «У Сюзі Солідор» на вулиці Бальзака (VIII округ). На початку 1960-х перебралася в містечко Кань-сюр-Мер (Приморські Альпи), де завела антикварну крамницю і кабаре, в якому співала до 1967 року.
Особисте життя Не була у шлюбі, відкрита лесбійка.
Модель Одна з яскравих символічних фігур Парижа 1920-1930-х років, Сюзі Солідор стала моделлю для багатьох художників і скульпторів: її називали найбільш портретованою жінкою всіх часів. Її писали, ліпили, фотографували Жорж Брак, Френсіс Бекон, Вламінк, Кес ван Донген, Рауль Дюфі, Кіслінг, Жан Кокто, Тамара Лемпицька, Марі Лорансен, Франсіс Пікабіа, Пабло Пікассо, Ман Рей, Цуґухару Фудзіта і багато іншихSuzy Solidor et ses portraitistes : Deux cents peintres, un modèle, éd. La Nef de Paris, Paris, 1940. Le « modèle » est évidemment Suzy Solidor..
У 1973 році Солідор подарувала місту Кань-сюр-Мер 40 своїх портретів, вони перебувають тепер у місцевому 43 portraits de la Donation Suzy Solidor au Château-musée Grimaldi, Peintures des Musées de France, 29 novembre 2010..
Книги, театр, кіно Сюзі Солідор написала в 1930-1940-х роках кілька романів. Знімалася у фільмах Жана де Лімюра (Вільна жінка, 1936, за однойменним романом Віктора Маргеріта, з участю Арлетті, Едіт Піаф і Марі Белл), Жана Епштейна (Жінка з краю світу, 1937) та ін, грала в Тригрошовій опері Брехта (театр де л'Етуаль).
Визнання
Про неї знято документальний фільм Алена Галле Дивна доля Сюзі Солідор. Диски з її піснями продовжують перевидаватися досі.
Репертуар
Примітки
Література
Suzy Solidor et ses portraitistes: deux cents peintres, un modèle. Paris: La Nef de Paris, 1958 Latimer T. T. Women together/women apart: portraits of lesbian Paris. New Brunswick: Rutgers UP, 2005 Carbonel M.-H. Suzy Solidor: Une vie d'une amours. Marseille: Autres temps, 2007
Посилання Біографія, фото, дискографія, відео З портретом роботи Тамари Лемпицької, 1933 Галерея портретів Сюзі Солідор На сайті IMDB