Пітер Ван Вуд (, 19 вересня 1927, Гаага — 10 березня 2010, Рим) — голландсько-італійський гітарист, співак, автор пісень, актор та астрологZampa (1990). p. 1690..
Біографія Пітер ван Гутен народився у Гаазі. Він почав грати на гітарі, коли йому було чотирнадцять років, і він навчався в Гаазькій королівській консерваторії. Одночасно він почав слухати джазових гітаристів і почав грати в невеликих групах в Нідерландах.
Він серед перших застосував електрогітару зі спеціальними ефектами, такими як ехо та реверберація. У 1946 році він виступав на , а в 1947 і 1948 роках гастролював по всьому світу, включаючи концерти в театрі «Олімпія» в Парижі та в Карнегі-Хол у Нью-Йорку.
Приблизно в цей час він придбав свою гітару .
У 1949 році переїхав до Італії. Після серії концертів і шоу в Неаполі з ним зв'язався піаніст і співак Ренато Карозоне, якого попросили зібрати групу на вечір відкриття клубу. Тріо записало кілька альбомів для звукозаписної студії Pathé, а потім стало квартетом після приходу угорського музиканта циганського походження Елека Бачика, що грав на басі, гітарі та скрипці.
У 1954 році Ван Вуд покинув Тріо Карозоне, щоб присвятити себе сольній кар'єрі. Він утворив квартет, який співпрацював з лейблом , на якому випустив багато успішних записів.
Найвідоміша пісня Ван Вуда — «Butta la chiave», в якій чітко видно «діалог» між текстами, які він співає, та відгуками його «співаючої» гітари, імітуючи негативні відповіді дружини, яка відмовляється пустити чоловіка назад в їхній будинок. До його інших відомих пісень належать «Via Montenapoleone», пісня про одну з найвідоміших вулиць Мілана, «Tre numeri al lotto», «Mia cara Carolina» та «Capriccio».
У 1960-х роках він вирішив присвятити себе астрології і почав писати гороскопи в італійські газети та журнали, продовжуючи паралельно робити музичні записи. Він відкрив нічний клуб «Амстердам 19» у Мілані (до якого переїхав з Неаполя) на Galleria Passarella, де часто виступав як співак і гітарист.
У 1974 році він записав Guitar Magic — інструментальний альбом для звукозапису Vedette Phase-6.
У 1982 році Ван Вуд записав тематичну пісню італійського телешоу La Domenica Sportiva. Він знову став відомим на італійському телебаченні, коли брав участь у футбольному шоу ,'' з ведучим Фабіо Фаціо. Після цього він часто виступав у ролі гостя в телевізійних шоу РАІ.
У жовтні 2007 року він подав до суду на гурт Coldplay на один мільйон євро, заявивши, що їх пісня Clocks є плагіатом його пісню «Caviar and Champagne».
Пітер Ван Вуд помер 10 березня 2010 року в Університетській клініці Агостіно Джемеллі в Римі після тривалої хвороби.
Дискографія
Сингли Рік Назва Додаткова інформація 1956 «Il telefono» / «I Pesciolini» Fonit (15075) 78 об/хв 1956 «Ciao (Oho-Aha)» / «Baby bu» Fonit (15191) 78 об/хв 1956 «Mia'cara Carolina» / «Fofo 'piccolo fofo» Fonit (15321) 78 об/хв 1956 «Van Wood's rock» / «Due rane e un cane» Fonit (15475) 78 об/хв 1957 «Gooi me de sleutel!!! (Butta la chiave)» / «Oh la la» Fonit (15650) 78 об/хв 1958 «Tipitipitipso» / «Lucia, Luci» Philips (P 15531 H) 78 об/хв 1982 «Una domenica sportiva» / «Vattene» Fonit (SP 1784)
Фільмографія Рік Назва Роль Інші примітки 1956 Cantando sotto le stelle Режисер — Маріно Джироламі 1989 Нічний клуб Камео Режисер — Серхіо Корбуччі
Бібліографія
Примітки
Посилання