Коцюри́ — село в Україні, у Вишнівській сільській громаді Ковельського району Волинської області. Населення становить 287 осіб.
Походження назви За легендою, назва села походить від прізвища першого поселенця кріпака Коцури, якого було виселено за провину перед паном Браницьким. У пам'яті та переказах місцевого населення не збереглося ніяких даних про те, що назва села була іншою.
Географія Коцюри розташовані в центральній частині Любомльського району, на віддалі 5 км від міста Любомль і за 130 км від Луцька. Село розташоване на відстані близько 12 км від кордону з Польщею і приблизно за 44 км від кордону з Білоруссю.
Через північну околицю населеного пункту проходить міжнародна автомагістраль (збігається із ) Варшава-Люблін-Ковель-Сарни-Коростень-Київ, на відстані 5 км на схід — автошлях Володимир-Берестя.
На південь від Коцюрів протікає річка Гапа, притока Західного Бугу.
Історія Перша згадка — 1796 рік. Село з давніх-давен мало дві вулиці, одна з яких тягнеться зі сходу на захід, а друга — з півдня на північ.
У книзі Олександра Цинкаловського «Стара Волинь і Волинське Полісся» зустрічаємо такі рядки:
У 1906 році Коцюри (тоді Коцури) складалися з 90 дворів, мешкали тут 614 осіб. Поштовою адресою було місто ЛюбомльСписок населенных мест Волынской губернии / Волынский губ. стат. комитет. — Житомир: Волынская губ. тип.: 1906. — 219 с. — Изд. неофиц..
Участі в революції 1905—1907 років населення не брало. Про революційні події мало що знали.
У 1930 році, за даними «Книги адресової Польщі», у селі числилося 459 жителів.
До 1939 року в селі було 512 га землі, з яких близько 40 га належали заможним селянам, 360 га — середнякам, 112 га — біднякам.
В роки Першої світової війни населення села, за винятком кількох сімей, було евакуйоване на схід, тому участі в революційних подіях 1917 року воно не брало. Але революційні події вплинули на настрої населення і деякі жителі брали участь у революційній діяльності під час панування панської Польщі.
Перша радянська влада була встановлена влітку 1920 року і проіснувала 2 місяці. Після підписання Брестського договору село залишилось під владою Польщі. Остаточно радянська влада була встановлена після возз'єднання Західної України з УРСР. Відразу було створено перші органи радянської влади. Першим головою сільської ради був Антонюк Юхим Васильович. А секретарем комсомольської організації — Антонюк Лідія Захарівна.
Перший колгосп у селі було створено у 1947 році. У 1954 році колгосп села Коцюри було приєднано до колгоспу села Вишнів.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 708-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Волинської області», увійшло до складу Вишнівської сільської територіальної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Любомльського району, село увійшло до складу новоутвореного Ковельського району.
Населення Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 339 осіб, з яких 158 чоловіків та 181 жінка.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 314 осіб.
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 98,41 % російська 1,27 % білоруська 0,32 %
Соціальна сфера У селі діють: будинок культури; магазин. ФАП (Фельшерсько-акушерський пункт)
Населений пункт не газифіковано, дорога з твердим покриттям, у доброму стані.
Село освітлене, у 2015 р проклали нову дорогу.
Релігія У селі діє православна (УПЦ МП) церква святої рівноапостольної Марії Магдалини, споруджена коштами місцевих жителів та меценатів. Храм освячено 8 жовтня 2011 рокуСтаття «Любомльське благочиння: Духовне відродження Коцюрів» на офіційному сайті Володимир-Волинської єпархії УПЦ. Версія сайту 2009 рокуСтаття «Любомльське благочиння: Невеликий ювілей в невеликому селі» на офіційному сайті Володимир-Волинської єпархії УПЦ. Версія сайту 2009 рокуСтаття «Любомльське благочиння: В єпархії повстав ще один храм» на офіційному сайті Володимир-Волинської єпархії УПЦ. Версія сайту 2009 року.
Примітки
Джерела «Історія міста, селища та сіл Любомльського району» з сайту Любомльської районної ради: Архівний довідник «Книга адресова Польщи», видання 1930 р. Варшава, стор. 2230, яка зберігається у Волинському держархіві)] «Паспорт Вишнівської сільської ради» на офіційному сайті Любомльської районної ради Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року в 2-х томах. Т. 1. — Вінніпег, 1984. — 600 с. Список населенных мест Волынской губернии / Волынский губ. стат. комитет. — Житомир: Волынская губ. тип.: 1906. — 219 с. — Изд. неофиц. Офіційний сайт Володимир-Волинської єпархії УПЦ. Версія сайту 2009 року
Посилання Погода в селі Коцюри