Ференц Еркель (угор. Erkel Ferenc; 7 листопада 1810, Дюла — 15 червня 1893, Будапешт) — угорський та австрійський композитор, піаніст, диригент, музичний педагог, основоположник угорської національної опери.

Біографія Рано виявив музичні здібності. Навчався у Генріха Клейна в Пожоні (Братиславі). З юних років концертував як піаніст і викладав гру на фортепіано (1828—1835), а також служив капельмейстером (з 1890 року) в Коложварі (Клуж-Напока).

У 1835 році переїхав в Пешт, де незабаром став диригентом Угорського театрального товариства. З 1838 по 1890 роки був головним диригентом і керівником Угорського національного театру, очолював оркестр Пештський філармонічного товариства з часу його заснування в 1853 році і до 1871 року, а з 1868 — керівник Всеугорського об'єднання хорових товариств.

У 1875—1889 роках був першим директором і професором по класу фортепіано (до 1886 року) в Угорській музичної академії. Ініціював в 1872 році, разом з Ференцом Лістом, будівництво нової будівлі Оперного театру в Будапешті, зведеного в 1884 році, ставши його диригентом з дня відкриття.

Сини Еркеля — Дюла (1842—1909), Елек (1843—1893), Ласло (1844—1896) і Шандор (1846—1900) теж стали музикантами.

Творчість Ференц Еркель є основоположником угорської національної опери в буквальному сенсі цього слова, бо саме він створив першу угорську оперу. У більшості своїх опер він відображав сторінки трагічної історії Угорщини: звільнення країни від загарбників та боротьбу з тиранією. Найбільш значні — героїко-ліричні опери «Ласло Гуняді» і «Бан Банк».

Для Еркеля характерне поєднання західноєвропейських оперних традицій того часу та національного музичного стилю (зокрема, угорський народний мелос та вербункош).

У своєму творчому розвиткові Еркель просувався від романтизму до реалізму. У його операх стала значнішою роль народу, а в багатьох хорових сценах народні пісні стали частіше використовуватися.

Автор «Урочистої увертюри» (1867), численних фортеп'янних п'єс, хорових пісень, в тому числі гімну Угорщини (1844), а також музики до так званих народних театральних п'єс.

Шахова діяльність Ференц Еркель вважався одним з найсильніших угорських шахістів середини XIX ст. Став серйозно займатися шахами з кінця 30-х років. Брав участь в матчі за листуванням Пешт — Париж в 1842—1845 рр. (ходи обговорювалися колективно, угорці виграли 2: 0). У 1859 заснував в Пешті перший шаховий клуб, яким керував до кінця життя.

Пам'ять - У 1952 році режисер Мартон Келеті зняв художній фільм «Еркель»(в радянському прокаті «Угорські мелодії»).

- 1 вересня 2018 р. біля вхідних дверей Ужгородської дитячої школи мистецтв (пл. Ш. Петефі, 20) встановили 36-ту міні-скульптуру. Це скульптура Ференца Еркеля — угорського композитора, піаніста, диригента, засновника національної опери.

Опери

«Марія Баторі» / Bátori Mária (1840, дві дії) «Ласло Гуняді»Про бана Хорватії Ласло Гуняді (1431—1457) / Hunyadi László (1844, чотири дії; виконувалася на відкритті нової будівлі Угорської державної опери в 1884 році) «Єлизавета» / Erzsébet (1857, три дії, Ф. Еркель є автором тільки другої дії) «Бан Банк» / Bánk bán (1861, три дії; виконувалася на відкритті нової будівлі Угорської державної опери в 1884 році) «Шарольта» / Sarolta (1862, три дії) «Дєрдь Дожа»Про ватажка угорського селянського повстання Дєрдя Дожа (1470—1514) / Dózsa György (1867, п'ять дій) «Георгій Бранкович»Про правителя Сербської деспотії Джураджа Бранковича / Brankovics György (1874, чотири дії) «Безіменні герої» / Névtelen hősök (1880, чотири дії) «Король Іштван»Про першого угорського короля Стефана I Святого / István király (1885, чотири дії, всі опери — Будапешт) «Шимон Кемень» / Kemény Simon (незакінчена, збереглися лише уривки, планувалися три дії)

Література

Музичний енциклопедичний словник / Гол. ред. Г. В. Келдиш. — М.: Радянська енциклопедія, 1990. — с. 655—656 Немет Адамі, Ференц Еркель [переклад з німецької], — Л., 1980. Bónis Ferenc: Erkel Ferencről és koráról, Püski Kiadó, Budapest, 1995, ISBN 963-8256-74-5 Németh Amadé: Erkel, Gondolat Kiadó, Budapest, 1979, ISBN 963-280-786-3 Németh Amadé: Erkel Ferenc életének krónikája, Zeneműkiadó, Budapest, 1973 Sadie, Stanley: Opera, Kossuth Kiadó, Budapest, 2004, ISBN 963-09-4690-4 Winkler Gábor: Barangolás az operák világában, Tudomány Kiadó, Budapest, 2005, ISBN 963-8194-41-3 Balassa Imre, Gál György Sándor: Operakalauz, Zeneműkiadó Vállalat, Budapest, 1961 Шахматы: Енциклопедичний словник / гл. ред. А. Е. Карпов. — М.: Радянська енциклопедія, 1990.. — С. 510. — 624 с. — 100 000 прим. — ISBN 5-85270-005-3. Кашірніков В. П.: Ференц Еркель / specialradio.ru — М. 2010

Посилання

Короткий зміст (синопсис) опери "Банк бан"на сайті «100 опер»

Примітки