Льодовик Скотта () — головний льодовик, довжиною понад 190 км, що «протягує» льоди східно-антарктичного крижаного щита через гори Королеви Мод до льодового шельфу Росса. Льодовик Скотта — це один з кількох великих льодовиків, що «протікають» через Трансантарктичні гори, наряду з льодовиком на заході та льодовиками Леверет та Реді на сході.
Географія
Льодовик Скотта бере свій початок на Антарктичному плато в околицях стрімчака Д'Анджело Блуфф та гори , і спускається між плато та горами щоб «влитися» в шельфовий льодовик Росса на захід від гір .
Гори Таплей, Ескарп Ватсона, гора та гори визначають східний край льодовика Скотта, тоді як гори , , і визначають західний його край.
Історія Льодовик Скотта був відкритий в грудні 1929 року геологічною «Антарктичною експедицією Берда» за участі ученого Лауренса Гулда. Консультативним комітетом з питань антарктичних назв (US-ACAN) льодовик був названий на честь знаменитого дослідника Антарктики і підкорювача Південного полюса Роберта Фолкона Скотта, який ймовірно ніколи не бачив цього льодовика, а скоріше за все піднявся на Антарктичне плато через льодовик Бірдмора, прямуючи до Південного полюса під час Британської антарктичної експедиції 1910—1913 р.
Див. також Роберт Фолкон Скотт Експедиція Терра Нова (1910—1913) Річард Евелін Берд
Посилання