«Майдан Конституції» (до 20 листопада 2015 року — «Радянська») — станція Холодногірсько-Заводської лінії Харківського метрополітену, що розташована в історичному центрі міста під майданом Конституції між станціями «Центральний ринок» та «Левада».
Введена в експлуатацію 23 серпня 1975 року.
Має виходи до міста через підземні переходи до майдану Конституції, міської ради, національного університету мистецтв імені Котляревського, історичного музею, лялькового театру, Свято-Покровського монастиря, зупинок трамваю (маршрути №5, 6, 30) тролейбусу (№ 11, 40, 55) та маршрутних таксі (автобуси № 29 і 272).
Поруч зі станцією беруть свій початок головні вулиці міста – Сумська, Григорія Сковороди, проспект Героїв Харкова. Також зі станції можна потрапити до торгового центру «Nikolsky» прямо через підземний перехід, відкритий у 2021 році.
Історія Станція була побудована у першій черзі Холодногірсько-Заводської лінії.
Згідно з початковим проєктом, станцію «Радянська» планувалося розташувати на майдані Рози Люксембург (з 20 листопада 2013 року – Павлівський майдан), біля Центрального універмагу.
Станція споруджувалась закритим способом підземними виробками, за типовим проектом для пілонних станцій. Вестибюль споруджувався відкритим способом.
28 червня 1996 року площа Радянської України була перейменована у майдан Конституції.
Наприкінці 2000-х харківська підземка стала наслідувати приклад Києва щодо обклеювання станцій рекламою. У цьому питанні станція міцно утримує перше місце.
20 листопада 2015 року Харківська міська рада винесла рішення про перейменування станції у зв’язку з ухваленим Верховною Радою законом про декомунізацію.
У травні-червні 2023 року експонувалася тут виставка героїв міста.
Технічна характеристика Пілонна станція трисклепінна з острівною прямою платформою.
Єдиний вестибюль станції, східний, з'єднується з платформами тристрічковим ескалатором.
Станція з колійним розвитком — до I колії з боку станції «» примикає одноколійна ССГ у вигляді з'їзду з Салтівської лінії.
Два переходи (через середину (над колією в бік станції Холодна гора) і західний торець розподільного залу) з'єднують станцію «Майдан Конституції» зі станцією Салтівської лінії — «Історичний музей».
У зв'язку з тим, що станція розташована в самому центрі міста і є частиною пересадочного вузла, тут майже ніколи не буває порожньо і натовпу людей на платформі – звичайне явище не тільки в години пік, а й у ранкові та вечірні години роботи.
До правого тунелю біля кордону станції примикає службово-сполучна гілка Салтівської лінії.
Оздоблення Конструктивне оформлення відповідає типовому проекту станції пілонного типу.
Основною окрасою для станції є світильники, оформлення переходів і вестибюля. Сучасний вид площі Конституції з пам'ятником незалежності України значно більше відповідає оформленню станції, ніж вид площі під час відкриття станції.
Пілони мають стандартне звуження донизу та симетричні вертикальні поглиблення. Пілони, стіни центральної та бічних залів облицьовані білим мармуром «Коелга» уральського родовища. Прорізи між пілонами однакові з ними по ширині. Освітлення станції забезпечують світильники незвичайної форми, підвішені на стелі вздовж платформи. Підлога станції викладена з гранітних плит червоного кольору.
Платформа станції зв'язується з вестибюлем за допомогою тристрічкового ескалатора типу ЛТ-3.
Перший перехід до станції «Історичний музей» було відкрито одночасно з новою лінією. У 2016-2017 роках його було реконструйовано.
Другий перехід до станції «Історичний музей» було відкрито 31 грудня 1983 року, до пуску Салтівської лінії, щоб розвантажити ескалатори, які не впоралися з пасажиропотоком.
Колійні стіни станції «Майдан Конституції» облицьовані світло-жовтим мармуром «Газган» узбекистанського родовища. Зверху нанесена смуга із мармуру сірого кольору. Цоколь станції фанерований бурим мармуром. Краї платформи викладені гранітом сірого кольору. Але реклама, що розплодилася в останні роки, аж ніяк не йде на користь зовнішньому вигляду станції.
У бічних залах платформи для освітлення використовуються такі ж світильники. Вони виготовлені із зчленованих один з одним алюмінієвих профілів перехресної форми, утворюючи композицію з множини «ромбів».
Вестибюль станції досить великий та розрахований на великі потоки пасажирів, його площа становить близько 500 квадратних метрів. Стеля залу вестибюля підтримують дві грибоподібні колони, облицьовані мармуровими плитами. У верхній частині світильників і круглих нішах стелі розташовуються люмінесцентні світильники, які радіально розходяться від центру. Біля входу до вестибюлю також встановлені лавочки із ліхтарями, стилізованими під старовину. Раніше тут також були зелені «трав’янисті» килимки, проте їх потрібно регулярно очищати від бруду, тому їх вирішено було прибрати.
Підземний перехід, що веде до вестибюлю станції, був побудований ще 1965 року, за десять років до відкриття метро.
Галерея
Примітки
Література Ісаєв Леонід Олексійович В кінці тунелю — світло/Лит. запис О. В. Коваленко —Х.: Вид «Прапор», 2000. — 288с. — ISBN 5-7766-0788-4 Лейбфрейд О. Ю., Рєусов В. О., Тиц А. А. Харків: Архітектура, пам'ятники, новобудови. Путівник - Х.: Прапор, 1985. — 151 с, іл.
Посилання «Майдан Конституції» «Майдан Конституції» на офіційному сайті КП «Харківський метрополітен»