Джон Фріц (; 21 серпня 1822 — 13 лютого 1913) — американський інженер, організатор виробництва, винахідник, піонер технологій виробництва чавуну та сталіexplorepahistory.com John F. Fritz [engineer]Sandra E. Duffy (2012) Fritz Lab: Not Just for Chicks from Pennsylvania State University, якого називають «Батьком американської металургії». З нагоди 80-ліття Джона Фріца було запроваджено у 1902 інженерну нагороду Медаль Джона Фріца, першим лауреатом якої став він сам.
Життєпис
Джон Фріц народився 21 серпня 1822 року у Лондондеррі (штат Пенсільванія, США) і був найстаршим із семи дітей у сім'ї Джорда Фріца (; 1792–?) та Мері Мегарґ (; 1799–?)Fritz, John (1912) The Autobiography of John Fritz (Wiley) New YorkStudents of Prof. Tatu (2013) Steel and the Lehigh Valley from Lafayette College і у віці 16 років вже працював підмайстром у коваляJournal of the Franklin Institute Volume 171, Issue 1, January 1911, Pages 97–98 Elliott Cresson Medal Awards: John Fritz, Esq.. По лінії батьків він мав як німецькі, так і шотландсько-ірландські корені «Не було підстав думати, що у хлопчику, народженому Джорджем Фріцем та Мері Мегарґ, 21 серпня 1822 року, було щось надзвичайне. Маленький Йоганнес Фріцій, названий на честь свого німецького діда, незабаром виявив, що на фермі його сім'ї у сільському графстві Честер можна багато чого зробити. Під суворим, але турботливим наглядом їхньої матері, що мала шотландсько-ірландські корені, Джон Фріц та його шість братів і сестер досягнули зрілого віку»..
Він був самоуком, спочатку опанував кваліфікацію механіка, працюючи у компанії «Norristown Iron Company», а у 1854 перейшов працювати до «Cambria Iron Company», де спроектував тривалковий прокатний стан, що стало значимим його досягненням. У 1860 він став генеральним управляючим та головним інженером компанії «Bethlehem Iron Works» у Бетлегемі (Пенсильванія). У компанії він був відповідальним за встановлення бесемерівських конверторів й інших розробок, у тому числі і вальцювальної лінії (1873), залишаючись на своєму посту до 1892 року, аж до 70-літнього віку.
Джон Фріц був президентом Американського товариства інженерів-механіків, президентом Американського інституту гірничих інженерів, почесним пожиттєвим віце-президентом Інституту чавуну і сталі (Лондон), членом Американського товариства інженерів-будівельників, Почесним членом Американського інституту чавуну і сталі, лауреатом Золотої медалі Бессемера, Золотої медалі Елліотта Крессона та медалі названої на його честь від Американської асоціації інженерних товариствAppended documents to The Autobiography of John Fritz. Він був нагороджений почесними ступенями від Колумбійського університету, Пенсільванського університету, Темпльського університету та .
Він помер у своєму помешканні у Бетлегемі у 13 лютого 1913 року.
Вибрані публікації John Fritz, The Autobiography of John Fritz (New York: John Wiley & Sons, 1912). Доступ онлайн: Beyond Steel: An Archive of Lehigh Valley Industry and Culture .
Про Джона Фріца Lance Metz, John Fritz: His Role in the Development of the American Iron and Steel Industry and His Legacy to the Bethlehem Community (Easton, PA: Center for Canal History and Technology, 1987)
Примітки
Посилання Finding Aid to The Autobiography of John Fritz, Holographic Manuscript , Special Collections, Linderman Library,