Кри́за — традиційна українська нагрудна прикраса з бісеру у формі широкого округлого коміра, що належить до різновиду силянок-комірів. Вона спадає від шиї та суцільним плетивом покриває груди, плечі й частково спину. Характерною ознакою кризи є стрічково-ярусна композиція, що твориться чергуванням двох і більше орнаментальних смуг, розмежованих прямими або хвилястими лініями. Назва походить від німецького слова Kreis — «коло», «круг».
Походження Коміри подібної форми вперше з'явилися в Іспанії у другій половині XVI століття як деталь міського жіночого та чоловічого одягу. Вони виготовлялися з мережива або тонкої тканини, іноді підшитої дротом для збереження форми. У XVII столітті такі коміри поступово поширилися в інших європейських країнах, де стали елементом одягу міського, а згодом і сільського населення.
На початку XX століття гаптовані тюлеві коміри під назвами kreza, kryzik, kryzka стали модною прикрасою польського народного жіночого вбрання. У традиційний святковий одяг українців західноєвропейська криза була запозичена у вигляді бісерної прикраси, зберігши характерні ознаки — форму замкненого кола та хвилястий ажурний край.
Кострукції та виготовлення Більшість українських бісерних криз складається з нашийної стрічкової частини (гердану) та широкої силянки-коміра. Ці елементи зазвичай виготовляли окремо, після чого зшивали в єдиний виріб. Іноді криза могла створюватися без стрічкової частини і виконувала переважно функцію нагрудної прикраси.
Прикраса зазвичай застібається ззаду на гудзики або гаплики по всій ширині верхнього краю, утворюючи замкнене коло навколо шиї. На відміну від деяких інших видів силянок-комірів, які застібаються лише у верхній частині, криза майже повністю охоплює плечі та верхню частину спини.
Кризи мають стрічково-ярусну композицію, утворену чергуванням орнаментальних смуг. Смуги можуть відокремлюватися прямими або хвилястими лініями. У лемківських кризах зазвичай трапляється від двох до п'яти орнаментальних смуг, тоді як у бойківських і західноподільських — переважно дві або три.
Поширення У першій половині XX століття бісерні кризи як святкові жіночі прикраси побутували переважно в окремих селах Лемківщини, Бойківщини та Західного Поділля. У цих же регіонах були відомі й дводільні силянки-коміри, які мали багато спільного з кризами — як у техніках виготовлення, так і в стрічково-ярусній композиції орнаменту.
Розміри криз відрізнялися залежно від регіону: лемківські — приблизно 15–20 см завширшки; бойківські — 7–14 см; західноподільські — 7–10 см.
Подібного типу прикраси нині їх використовують ескімоси у Гренландії, індіанці, чуваші, ерзя, мокша, удегейці, масаї в Африці, даяки у Малайзії.
Примітки