Ясені́вка — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Входить до складу Доросинівської сільської громади. Населення становить 486 осіб (станом на 2001 рік). Село розташоване на правому березі річки Стохід.

Назва Назва села, найімовірніше, походить від антропоніма ясен та утвореного від нього прикметника ясеновий.

Археологія Археологічні дослідження, проведені львівським археологом Віталієм Коноплею, виявили на території та в околицях села низку давніх поселень: Урочище Старина (0,5 км на північ від села) — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури та давньоруського періоду (X—XII ст.) площею 0,5 га. Урочище Перехід (0,7 км на північний схід) — поселення давньоруського періоду (X—XII ст.) площею 0,5 га. Урочище Перегін (північно-західна околиця) — багатошарове поселення культур гребінцево-накольчастої кераміки, кулястих амфор та давньоруського періоду (X—XII ст.) площею 1 га.

Історія

У складі Речі Посполитої Село вперше згадується 1570 року у віновому записі князя Станіслава Войнича Воронецького своїй дружині Ганні Хом'яковій як його вотчинна маєтність, разом із селами Щурин та Тристень. Згідно з поборовим реєстром 1577 року з Ясенівки платив податок його брат, князь Матуш Войнич Воронецький, за 2 дими та 4 городників.

Протягом XVI—XVII століть село було об'єктом родинних суперечок та майнових поділів у родині князів Воронецьких, нащадків Рюриковичів. У цей період були поширеними втечі селян як з Ясенівки до інших маєтків, так і в зворотному напрямку.

Під час Національно-визвольної війни село зазнало значних спустошень. Згідно з подимними тарифами кількість димів (домогосподарств) у володіннях Михайла Воронецького, що включали частину Ясенівки, зменшилася з 41 у 1629 році до 30 у 1649 році через «спустошення вогнем, винищення людей та смерті». У 1650 році в його частині Ясенівки залишилось лише 2 дими.

Згідно з переписами єврейського населення, що належало до Кисилинського кагалу, у 1765 році в Ясенівці проживало 4 євреї, у 1784 — 2, у 1787 та 1790 роках — по 4 особи.

У складі Російської імперії Після третього поділу Речі Посполитої у 1795 році село увійшло до складу Щуринської волості Луцького повіту Волинської губернії. Власниками села були Чорнолузькі, а згодом — Валевські. Православні мешканці Ясенівки були парафіянами церкви Святого Архістратига Михаїла в селі Щурин.

Наприкінці XIX століття у селі було 46 домів і 298 жителів, а на прилеглій колонії — 8 домів і 108 жителів. Згідно з переписом 1906 року, в Ясенівці налічувалося 42 двори та 240 мешканців.

Перша світова війна У 1916 році, під час Брусиловського прориву, село опинилося на лінії фронту. 1 (14) червня частини XXXX російського корпусу вийшли на лінію Ясенівка—Киселин. 15 липня 1916 року в рамках наступу на Ковель Фінляндський лейб-гвардії полк отримав завдання атакувати Ясенівку, проте атака зазнала невдачі через сильний опір та недостатню артпідготовку.

Міжвоєнний період Після Ризького миру 1921 року село увійшло до складу Польської Республіки, перебуваючи у складі ґміни Щурин Луцького повіту Волинського воєводства. У 1930-х роках на колонії Ясенівка діяла громада Адвентистів сьомого дня.

Друга світова війна Під час Другої світової війни село стало ареною польсько-українського протистояння. У травні 1943 року Ясенівка кілька разів зазнавала нападів. 4, 25 і 27 травня на село нападали поляки з місцевого фільварку. 18 травня відбувся спільний напад німців та поляків на Ясенівку та сусідній Вітоніж, унаслідок якого було вбито 14 українців та спалено 6 хат.

У квітні 1944 року, після повернення радянських військ, Ясенівка розглядалася в оборонних планах 149-ї стрілецької дивізії Червоної Армії як один із можливих напрямків німецького контрудару.

Радянський період За радянських часів село підпорядковувалося Вітонізькій сільській раді. Наприкінці 1980-х років уродженець села, колишній член КПЗУ І. Орел, виступав на мітингах у Рожищі на захист Комуністичної партії.

У незалежній Україні Після відновлення незалежності України село активно розвивалося. За ініціативи багаторічного директора місцевої школи Анатолія Незбрицького було газифіковано село та розпочато будівництво храму.

У 2019 році село увійшло до складу новоствореної Доросинівської сільської громади.

Російське вторгнення в Україну (з 2022) Уродженець села, сержант 14-ї окремої механізованої бригади Новосад Олександр Ярославович загинув 26 вересня 2022 року, виконуючи бойове завдання поблизу селища Дворічна на Харківщині. 30 червня 2023 року Президент України Володимир Зеленський посмертно нагородив його орденом «За мужність» III ступеня. 12 березня 2023 року на фасаді Ясенівського ліцею на його честь відкрили меморіальну дошку.

Населення Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 472 особи, з яких 195 чоловіків та 277 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 486 осіб.

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 99,38 % білоруська 0,41 % інші 0,21 %

Інфраструктура У селі діють: Ясенівський ліцей — директор Матвійчук Олена Володимирівна. Станом на 2024 рік у ліцеї навчається 130 учнів. У листопаді 2023 року заклад отримав новий шкільний автобус. Заклад дошкільної освіти — керівник Дейна Світлана Феодосіївна. Будинок культури. Фельдшерсько-акушерський пункт.

У серпні 2025 року місцеву автобусну зупинку розмалювала колишня вчителька ліцею Наталія Патійчук, перетворивши її на мистецький об'єкт.

Релігія У селі діє храм на честь ікони Божої Матері «Скоропослушниця». За даними Волинської єпархії ПЦУ, це перша церква, збудована в Ясенівці за останні 500—600 років.

Перший камінь було закладено у жовтні 2013 року. 23 вересня 2018 року храм було освячено єпископом Волинським і Луцьким Нафанаїлом (на той час УПЦ МП). У червні 2019 року релігійна громада перейшла до Православної церкви України. Настоятель — священник Олександр Хвиць.

Відомі люди Новосад Олександр Ярославович (1991—2022) — уродженець села, сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (посмертно). Незбрицький Анатолій Петрович (1950—2020) — учитель-методист, багаторічний директор Ясенівської школи, громадський діяч, який доклав значних зусиль для газифікації села та будівництва храму.

Примітки

Джерела та література

Jasinówka 3.) wieś, powiat łucki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa: Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 10. (пол.)

Посилання Погода в селі Ясенівка